Вінницький РАЦС не засвідчує копії документів, видані власноруч

  Фото з сайту.

Вінницький РАЦС не засвідчує копії документів про цивільний стан, які ж сам і видав. Аби отримати, наприклад, копію свідоцтва про народження, завірену належним чином, слід звернутись до нотаріуса.

Таку відповідь на звернення надали у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці.

«Для засвідчення копії свідоцтва… (та інших документів – Авт.), виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрально-Західного мідрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),.. необхідно звернутись з оригіналом свідоцтва та документом, що посвідчує особу громадянина до державного або приватного нотаріуса для вчинення нотаріальної дії», – інформує начальник відділу установи О. Масна.

Така послуга у приватних нотаріусів коштує в межах 100 гривень.

О. Масна також нагадала, що за ч.1 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» вищевказані відділи проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та їх походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд, здійснюють інші повноваження згідно чинного законодавства.

Однак, як йдеться у відповіді посадовиці, завіряти ними ж видані копії зазначених документів, вони не правомочні.

 

Вінницький театр влаштував «Бал негідників» для поціновувачів «чорного гумору»

Еротична детективна комедія про побутове шахрайство «Бал негідників» у постановці вінницького режисера Григорія Сиротюка зібрала цієї суботи аншлаг у академічному муздрамтеатрі ім. М. Садовського. Любителі «чорного гумору» спокусились провокативним сюжетом автора п’єси – француза Люка Шомара – й отримали «бонус» у вигляді акторських імпровізацій.

«Розкішна, відшліфована режисером до найменшого руху, гра акторів – проживаєш із ними на сцені кожен діалог! Неперевершені пластичні мізансцени, море імпровізацій і океан емоцій вдячних глядачів. Понад дві години, які я прожила на одному диханні, на сцені панувала «розпуста в усій красі». За омріяні квадратні метри гендерний квартет головних героїв публічно скотився у тартарари. Всохли останні краплини моральності, згаснув ледь тліючий вуглик кохання, спалахнула ненависть і жага до вбивства… Як на мене, пародія на еротику вдалась акторам найкраще: закарбувався гротескно-спокусливий танок геїв і розкутість нав’язливих ручок Шанталь (героїня п’єси – авт.), яка при першій же нагоді лізла до чоловічих пасків», – поділилась своїми враженнями Інста-блогерка Олена Суходоєва.

За сюжетом, «Бал негідників» – цинічна демонстрація споконвічної проблеми «сусідських війн» у перерозподілі приватної власності. Головні герої – мілкі буржуа, однак, соціальна складова їх життя бідна й примітивна – поїсти, потрах…ся й збільшити ареал проживання. Жінки втратили жіночність й інстинкти материнства, а зманіпульовані ними чоловіки деградували до стану «домашніх іграшок». Спокуса отримати задурно те, що іншим коштувало капіталовкладень, змусила персонажей «зміркувати на двох» й на шляху до мети втратити власну гідність за аморальними вчинками.

Комічність п’єси – у сміхотворній компіляції автором смертних гріхів і підкреслено манерній трансформації їх талановитими вінницькими акторами:

Заслуженим артистом України Максимом Какарькіним (Етьєн),

акторкою Марією Левченко (Габріель),

Заслуженою акторкою України Жанною Андрусишеною (Шанталь),

актором Олександром Радьком (Бернар).

Спойлерити по сюжету далі не варто, бо вінницька постановка «Балу негідників» гарантовано не надокучить глядачеві. Незалежно від складу акторів, вона щоразу різна завдяки креативним спонтанним «родзинкам» і новим граням презентації людських пороків на сцені. Чого тільки варта репліка Габріель «коханому» чоловікові: «Коли тобі добре – мене це бісить» 😉

 

МОЗ України радить отримувати медвідвід від маски у сімейного лікаря

Відсутність маски на обличчі під час карантину – не порушення, а медична необхідність для визначеного МОЗ України кола осіб. Відповідні рекомендації мають індивідуальний характер і їх визначає сімейний лікар.

Таку відповідь на інформаційний запит ГО «СПІНОЗА» надали у директораті громадського здоров’я та профілактики захворюваності МОЗ України.

Отже, носіння маски протипоказане визначеному «Стандартами медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» колу осіб.

Ці стандарти «…затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.03.2020 № 722 (із змінами)… Для визначення наявних протипоказань до носіння маски у конкретному випадку необхідно звернутись до свого сімейного лікаря», – наголошує генеральний директор Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності Ірина Руденко.

Посадовиця також звернула увагу на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я із якими можна ознайомитись на офіційному сайті організації.

«Носіння медичних масок рекомендовано для наступних груп ризику, які схильні до тяжкого перебігу COVID-19 та летальних наслідків захворювання:

  • осіб старше 60 років;

  • осіб різного віку з супутніми захворюваннями, у т. ч. з хронічними респіраторними, серцево-судинними, онкологічними захворюваннями, ожирінням, послабленим імунітетом та сахарним діабетом», – цитує І. Руденко.

Чиновниця наголосила на необхідності стежити за тим, щоб маска підходила за розміром і достатньо щільно прилягала до обличчя, дозволяючи нормально дихати. А також підкреслила, що «одноразові маски не слід використовувати повторно, їх треба замінювати, коли вони стають вологими».

На жаль, посадовці, відповідальні за інформаційну політику у місті Вінниця та області, широко не інформували громадськість про наявні у людей медвідводи з приводу носіння маски.

Автор Наталія Журбенко

 

Захисники споживачів Вінниччини визнали «імпотентність» у віртуальній реальності

Держпродспоживслужба Вінниччини не в змозі захистити права споживача в разі укладення так званих «віртуальних» або публічних договорів. Йдеться про роботу інтернет-провайдерів, яких на ринку регіону працює понад 20-ть.

Таку відповідь було надано заступником начальника Держпродспоживслужби у Внницькій області Валерієм Сиченко на запит журналістів ГО «СПІНОЗА».

«…договір вважається погодженим та укладеним абонентом шляхом вчинення абонентом дій, що свідчить про згоду дотримуватись умов договору без підписання письмового примірника сторонами. Діями, що свідчать про згоду дотримуватись умов договору, загальних умов та згоду отримувати послуги, на встановлених операторами умовах, є підтвердження такої згоди в особистому кабінеті, та/або оплата абонентом замовлених послуг…», – інформує Валерій Сиченко.

Як правило, цей «публічний» договір розміщується на сайті компанії.

Моніторинг роботи інтернет-провайдерів показав, що із договорами споживача часто заздалегідь не знайомлять: не має роздрукованого примірника на офісі компанії,  не скидають лінк (посилання) на договір на електронну пошту.

Є й інші нюанси «віртуальної реальності»: договір не типовий, а «авторський», містить повтори й суперечності, звісно, усі умови прописані на користь провайдера, ви не можете ввести свої побажання у договір – фактично, він односторонній, що знову ж таки, порушує ваші права, інформація на сайті часто змінюється без попередження споживача. «Віртуальний договір» – це 100% ризик не отримати послуги і втратити гроші, бо ви можете і не дізнатись, що умови такого договору змінились – не кожен провайдер про це попереджає особисто. Більшість відповідає типово: «Треба було моніторити наш сайт».

Зміна умов договору нерідко погіршує матеріальний стан споживача. Адже, прорахувавши, наприклад, свій бюджет на рік, за таких умов не уникнути непередбачуваних перевитрат.

Довести, що провайдер вас ошукав, можуть контролюючі служби. Але на практиці виходить, що превентивних заходів вони не вживають – не перевіряють договори на предмет дотримання прав споживачів.

А коли вже «смажений півень клюнув», наші доблесні захисники споживачів зізнаються у своїй «імпотенції» у розслідуванні кіберзлочинів.

«…маєте право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав чи інтересів», – рекомендує Валерій Сиченко.

«Покоління Х – не «гальмо»! – вінницький громадський діяч Петро Бойко

Його персона цікавить пресу і не тільки, бо він знає багато історій про громадський та політичний бомонд Вінниччини та України. А покоління міленіалів має стояти у черзі за досвідом президента Вінницької обласної асоціації ветеранів силових структур України Петра Бойко. Його життя – армія, політика, державотворення, якому віддав понад 40-к років. Що на думці у його покоління, він розповів ексклюзивно для ГО «СПІНОЗА».

– Петро Сергійовичу, як Ви себе почуваєте, працюючи на одному «ринку» по громадській діяльності із діджеталізованим поколінням Z?

– Скажу так – досвіду мені не займати. Освіта часів СРСР це не нинішні курси з надрукованими на принтері дипломами про закінчення ВУЗу, тому цілком можу претендувати на вступ до факультету інформаційної політики і кібербезпеки національного університету культури і мистецтв (Посміхається – авт.). Пишуть, Поплавський започаткував факультет Тік-Ток – що ж, я завжди відкритий до прогресу у комунікаціях. Ветеран з латині (veteranus, vetus, veteris) – досвідчений, служивий. Скажіть, хто, де і як сьогодні використовує досвід і знання ветеранів? Хіба що згадують про ветеранів і ветеранські організації, коли хочуть їх використати як галасливий натовп на мітингах та у виборчих кампаніях.

– Що, на Вашу думку, не вистачає нинішній молоді?

– Всього вистачає. Батьки, що «піднялись» у 90-х, подбали про матеріальну складову майбутнього власних дітей. Однак, вважаю неприйнятним те, що у суспільстві втрачено зв’язок поколінь: покоління Z хоче все і одразу, не розуміючи, що достаток приходить із досвідом і шануванням заслуг тих, хто дав їм життя.

– Про що йдеться?

– З початку Незалежності, ми вже 30-ть років у ринковій економіці і маємо звикнути, що все у цьому житті коштує грошей: час, досвід, ідеї, здібності. Натомість, так звані міленіали буквально перейняли західну моду на волонтерство і фактично популяризують безкоштовну працю. Так не буває! Наприклад, точно знаю, що за PR-акціями з прибирання міських територій – Лісопарку чи Вишенського озера є чіткий бізнес-план: оплачувані громадські роботи, політичні дивіденди… Врешті, це робота комунальних служб, що фінансуються коштом міського бюджету. Але наше, як модно казати, покоління Z, вперто популяризує через пресу «Ленінські суботники задурно», напевно, навіть не знаючи, що таке ми вже пережили колись у СРСР. То кому слід виправляти «совок» у ментальності? Наше покоління його давно позбулось, пам’ятаючи ті страшні часи Голодомору і репресій. Нащо дехто із нинішніх лідерів повторює помилки керманичів тих часів?

– То що, «халяви вже не буде»?   

– Дивлячись хто і що вважає «халявою». Так, захищені мають бути соціальні категорії, але їм матеріально зараз непереливки – ціни ростуть і люди не встигають за їх підвищенням. Надто багато зараз уваги приділяється шоу-індустрії: івентам, флеш-мобам, віртуальній реальності… Чи надовго вистачить ресурсу при відсутності реальної роботи – побудові стратегії та ідеології держави, вирішення проблеми територіальної цілісності, забезпечення економічної стабільності, стимулювання народжуваності, розвитку вітчизняної науки, провідних бюджетоутворюючих галузей, підвищення кваліфікації працівників бюджетної сфери, підтримці малого бізнесу?

– Вас у 2016-му році обрано Президентом громадської організації «Вінницька обласна асоціація ветеранів силових структур України» – кого вона об’єднує і якими досягненнями можете поділитись?

– До наших лав входять люди зі статусом «ветеран» – ті, хто віддав свій борг Батьківщині і на заслуженому відпочинку. У співпраці із обласною бібліотекою ім. Тімірязєва, громрадою при Вінницькій обласній Раді сприяємо цим людям у самореалізації. Є команда активістів, їх біля сотні, які працюють на результат! Можу сказати одне – обласна програма націонал-патріотичного виховання, що була стартапом нашої організації –дієва, ефективна і пролонгована у часі. Бо психологія виховання нових українських лідерів тривала і працемістка: питання мови, віри, вміння сформувати ефективну і віддану команду та досягти результату без втрат людського ресурсу та із фінансовими дивідендами – мистецтво, притаманне одиницям, досягається плідною працею і роками досвіду. Той, хто прагне досягти успіху у житті, має усвідомити: досвід кожного покоління – цінний задля уникнення помилок. А наше покоління Х – не «гальмо», а кадровий ресурс, завдяки якому зараз є незалежна Україна. Хочу підкреслити, такі, як наша громадська організація – не тягар для влади, а ефективний посередник для побудови комунікацій.

Сподіваюсь, я був достатньо відвертим у своїх відповідях?

-Щиро дякую Вам за відверте й цікаве інтерв’ю.

Довідково. Петро Сергійович Бойко – 73 роки, полковник у відставці. Професійний військовий, який за часи служби здобув ще дві вищих освіти – політичну, юридичну. Служив на керівних посадах у Збройних Силах СРСР. Має великий досвід виховної та педагогічної діяльності. За розвалу Союзу повернувся на Вінниччину, де жили батьки. Продовжив службу у штабі, присягнув на вірність народу України і розбудовував Військово-Повітряні Сили, відповідаючи за гуманітарний блок. На «гражданці» очолював обласні парторганізації та виборчі штаби, активно працював із молоддю.

Наталія Журбенко, для сайту ГО «СПІНОЗА»

Вінницьким суддям бракує знань української мови

Деякі вінницькі судді демонструють низький рівень володіння державною мовою – це прикрий факт! Клієнти судів скаржаться на описки, одруківки, плутанину із персональними даними у процесуальних документах, пов’язаних із перекладом на українську.

Прокоментували ГО «СПІНОЗА» наявну проблему, зокрема, і у Вінницькому міському суді Вінницької області.

За результатами інформаційного запиту на отримання публічної інформації з’ясувалось, що «…суд не володіє і не зобов’язаний володіти…» законодавчими нормами, що регламентують відповідність рівня володіння державною мовою для зайняття посади публічної державної служби – саме такою службою законотворець визначив суддівську посаду.

Більш того, інформація «…про складання суддями Вінницького міського суду Вінницької області іспиту на рівень володіння українською мовою не відображена і не задокументована у Вінницькому міському суді…», – пише керівник апарату ВМС у Вінницькій області Олександр Цибко.

Досить дивно, що керівнику апарату (!!!) доводиться через пресу (!!!) роз’яснювати чинне законодавство України, тим паче, його профільне за родом діяльності!

Чи він підзабув, що розділ ІІІ Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а саме ст. 9, чітко визначає коло осіб «які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків»?

Так:

«1. Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані:

10) судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;».

І якщо суддя не вміє перекласти прізвище, ім’я та по-батькові клієнта суду з російської на українську мову або елементарно без помилок списати ці дані із паспорту, керівник апарату має вказати йому «дорогу» на кваліфікаційну комісію суддів. Оскільки за вищезазначеним Законом суддя “володіє державною мовою”… “відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови“.

Обов’язки з інформування щодо підвищення кваліфікації працівників суду – «святий обов’язок» керівника апарату, тобто, в даному випадку – пана Олександра Цибко.

Саме він сидить на державному утриманні за те, що, поміж іншого, «забезпечує реалізацію єдиної державної політики у сфері державної служби».

Якщо що, це не громадська організація собі придумала, а визначила Державна судова адміністрація колом обов’язків керівника апарату суду.

 

Українські отолорингологи фіксують «побочки» від італійського препарату

Головний біль, нудота, алергічні прояви – такі побічні реакції у пацієнтів останнім часом фіксують українські отолорингологи, призначаючи італійський спрей для ротової порожнини Тантум Верде.

  • Призначаючи той чи інший препарат при лікуванні інфекцій ротової порожнини та ЛОР-органів, слід бути дуже обережним, детально розпитуючи пацієнта про наявні протипоказання. Донедавна препарат Тантум Верде найчастіше використовували при лікуванні фарингіту, тонзиліту, стоматиту, пародонтозу, кандидозу та інших захворювань. При місцевому застосуванні він був досить ефективним, оскільки основний інгредієнт – бензидаміна гідрохлорид, швидко проникав скрізь слизову оболонку і ефективно діяв на ділянку запалення. Однак, останнім часом збільшилась кількість скарг пацієнтів на побічні дії препарату, – констатує вінницька лікарка-отолоринголог.

Медики підкреслюють, що при виникненні тих чи інших негативних симптомів слід припинити вживання лікарського засобу та повідомити про це лікуючого лікаря. Зловживати вживанням медикаменту, що спричинив побічні реакції не слід, оскільки ризик виникнення ускладнень для здоров’я може бути більшим, ніж користь.

Практикуючі лікарі з багаторічним досвідом також відзначають у своїх клієнтів підвищення чутливості до фармакологічного втручання. Припускають, що збільшення побічних реакцій пов’язані із пристосуванням людського організму до техногенних змін та мутацій захворювань. Тому радять більше уваги приділяти профілактиці, радячись із сімейним лікарем та вчасно звертаючись до спеціалістів.

Пародонтологиня із Вінниці розвіяла міф про дороговизну лікування зубів

Дорогого хірургічного втручання при пародонтозі можна уникнути, якщо скористатись методом лікарки-пародонтолога, вінничанки, Алли Кравець. В основі – гігієна, настоянки трав, збалансоване харчування.

«Із анаеробними бактеріями, які, здебільшого й викликають захворювання зубів та ясен, можна ефективно боротись найпростішими, дешевими та ефективними методами. Зокрема, для полоскання у «гострі» періоди можна використовувати перекис водню чи настоянку календули, розведені у пропорції 1/3. Рекомендую також щорічну чистку, зміну лікувальних гелів та паст, харчування, збагачене мінералами і вітамінами», – радить Алла Кравець.

Для кожного пацієнта розробляється індивідуальна програма реабілітації, оскільки про початок пародонтозу можуть свідчити чимало супутніх захворювань.

Окрім перекису водню, за її словами,  у домашній «зубній» аптечці варто тримати зубні нитки для очищування важкодоступних місць та ромашковий чай, що згодиться як для вживання так і для полоскань. Пародонтологиня  запевняє, що ефективність лікування зубів та ясен при пародонтозі, якщо дотримуватись рекомендацій, сягає 80%. Її вдячні пацієнти це підтверджують. Лікарка консультує у «Регіональному медичному стоматцентрі».

 

Як приготувати вдома дезрозчин від короновірусу

Хлорноватиста кислота, гипохлорид іони, перекис водню і озон – економний і найпростіший рецепт від мікробних патогенів. Метод понад рік практикують у Вінницькій обласній стоматполіклініці, як профілактику Covid-19, дезінфікуючи відвідувачів при вході та розпилюючи дезрозчин у кабінетах.

Цю суміш приготувати у домашніх умовах зможе навіть людина без спеціальної фармацевтичної освіти. Для цього потрібна лише кухонна сіль, вода і пристрій для електролізу – наприклад, побутовий дезинфектор Olansi.

Аби отримати оптимальний дезинфікуючий ефект, слід дотримуватись певних концентрацій солі у воді: приблизно 100 гр солі на літр води і п’ять хвилин для електролізу – отриманий розчин придатний для використання місяць.

Застосування різноманітне: як для дезінфекції тіла при порізах, подряпинах, герпесі, прищах, так і для фруктів та овочів, миття туалетів, підлоги, розпилювання у повітрі.

Хлорноватиста кислота здатна знищувати кишкову паличку, золотистий стафілококк, різноманітні грибкові інфекції.

Попередні дослідження українські вчені проводили для продовження терміну зберігання морепродуктів, дезинфекції м’яса і контактуючих поверхонь, боротьби із сальмонеллою, проти забруднень на сирій рибі, на бактеріальних ранах людини, розпилювали розчин у повітрі, інактивуючи бактерії.

Ефективність також доведено і в профілактиці вірусних інфекцій, в тому числі і Covid-19.

Вінницький реабілітолог допомагає відновити здоров’я «гаджетозалежним»

Реабілітолог Валерій Юр допомагає «гаджетозалежним» відновити здоров’я хребта. Цілющі властивості методики відчули на собі не лише вінничани, адже фахівець працює за запрошенням у різних містах України.

«Найчастіший діагноз із яким звертаються ті, хто часто «залипає» у мобільнику чи працює у сфері ІТ – шийний вертебральний синдром. Симптомчики неприємні – болі в районі шийної ділянки, головний біль, швидка втомлюваність. За таких обставин варто, принаймні, хоч раз на рік проходити оздоровчі курси професійного масажу», – коментує Валерій.

Спеціаліст набував досвіду і знань у Китаї, фаховість підтвердив, отримавши диплом бакалавра-реабілітолога в університеті «Україна». Приймає клієнтів у власному кабінеті, за потреби, приїздить додому.

Окрім проблем із шийним відділом хребта, офісні працівники з часом набувають таких специфічних вад здоров’я, як простатит та геморой.

«З цим теж ефективно можна впоратись за допомогою професійного масажу», – запевняє Валерій.

За лінком, посилання на профіль фахівця у соцмережі Facebook.