Наслідки злочинів комуністів в Україні розглядає Національна комісія з реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму. Працює комісія на громадських засадах. Тобто, безоплатно. Держава надає приміщення та інші привілеї. Але час, витрачений на засідання та експертний висновок істориків не оплачується.

«Національна комісія з реабілітації здійснює свою діяльність на громадських засадах, періодичність та частота проведення її засідань залежать від низки суб’єктивних факторів, зокрема, від наявності кворуму, який залежить від можливості участі окремих членів Національної комісії в її засіданні у відповідний день», – йдеться у відповіді Українського інституту національної пам’яті, яку передано ГО «СПІНОЗА».

Фактично, документи на реабілітацію, які надійшли із регіональних комісій, лежать без розгляду більш ніж по півроку. Роботи, як стверджують історики, у них чимало. Зібрання варто проводити хоча б раз на квартал.

Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років» було прийнято ще у 1991 році на початку становлення Незалежної України.  А це означає, що і фінансово-кошторисна документація на проведення робіт розроблена.

«Відповідно до частини дванадцятої статті 7-1 цього Закону, організаційно-технічне та фінансове забезпечення діяльності Національної комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу. Відповідно до пункту 1 Положення про Український інститут національної пам’яті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 684 «Деякі питання Українського інституту національної пам’яті» (із змінами), Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та стратегічних комунікацій», – інформує УІНП.

Принаймні, на папері йдеться про забезпечення умов праці. Але на практиці – парадокс «громадських неоплачуваних робіт». Як наслідок, потерпілі від репресій та нащадки жертв комуністів очікують сатисфакції роками.

Також рекомендуємо прочитати:

Вінницькі політреабілітологи щокварталу розглядають до 200-т заяв подолян – нащадків жертв комуністичного режиму

Вінничани і гості міста можуть “купити час” місцевих фахівців із ментального здоров’я. Щоправда, коштує самопізнання для середньостатистичного мешканця задорого, враховуючи зростання витрат на харчування та елементарні побутові потреби.

Що пропонують «ліцензовані та офіційно працевлаштовані» комунальники

Отже, консультація лікаря-психолога у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» коштуватиме 625 грн 25 коп, а повторна – 314,83 грн. Перша зустріч із психотерапевтом обійдеться близько 540 гривень. А поговорити із психіатром вартує майже 300 гривень.

Офіційні прайси розміщено на сайті – ТУТ.

Але чому встановлено саме такі ціни?

Посадова особа, дотична до формування калькуляції вартості послуг, у телефонній розмові не повідомила журналіста про економічні розрахунки. Послалась на керівництво закладу. Мовляв, пишіть йому листи – і чекайте відповіді. Тож, кому цікаво – звертайтесь.  

Уникнути оплати за одноразову консультативну послугу можна в одному випадку – якщо взяти направлення у сімейного лікаря за програмою НСЗУ.

ВІДГУКИ:

«Важливо аби фахівець, який вас консультує, розумів вашу мотивацію на звернення. Приміром, психологиня, із якою спілкувалась, невірно трактувала для себе запит на допомогу й докладала зусиль аби спонукати мене до платних сеансів. Але ж належного комфорту для відвідувачів не створено! Двері кабінету лікаря під час прийому шарпає хто завгодно – від персоналу до пацієнтів. Ремонт робився невідомо коли і аби як. Меблі зношені. Атмосфера убога й гнітюча», – розповідає Ірина (ім’я змінено – Авт.).

 

«Звертався декілька років тому й платив за сертифікат аби його зарахували, як психіатричний огляд на ВЛК. Квитанцію отримав у терміналі й там було вказано, що гроші перераховано на якесь ТОВ, а не лікарні. Формально мене все влаштувало, бо ніхто нічого не розпитував – сплатив 100 гривень й видали бумажку», – поділився Вадим (ім’я змінено – Авт.).

Що пропонують «приватники»

На популярному сайті Лікарі Вінниці. Консультація, відгуки та запис на прийом онлайн – Likarni.com наразі зареєстровано 5 психіатрів, 22 психологи та 27 психотерапевтів. Присутнє невеличке портфоліо фахівця, як правило, із фотографією, описом досвіду роботи і профільними курсами з підвищення кваліфікації. Вартість послуг коливається від 800 до 1500 гривень за годину. Аби вирішитись піти до того чи іншого спеціаліста, можна почитати про нього відгуки і згодом залишити свій.  

Окрім офлайн прийому, зручний сервіс надає мобільний додаток Mindly, Психологічну терапію онлайн, здебільшого, пропонують молоді, але досвідчені і активно практикуючі консультанти.

ВІДГУК:

«Користуватись додатком зручно. Всі психологи мають відеовізитки. Можна обрати потрібний день і час для сеансу в один клік. Або задавати психологу запитання у чаті. Я працюю онлайн, не маю багато вільного часу аби витрачати його на дорогу. Важливо й те, що сама обираю, де і коли організувати онлайн зустріч», – повідомила Яна (ім’я змінено – Авт.).

Вартість таких послуг – від 500 грн/год.

Методи проб і помилок

Користувачам слід пам’ятати, якщо психологічні послуги не мають медичного характеру, ліцензія на діяльність не потрібна. Фахівець із ментального здоров’я повинен мати реєстрацію фізособи-підприємця або бути офіційно працевлаштованим там, де надає послуги. А клієнт у результаті зустрічей має отримати соціальний ефект: підвищення самооцінки, покращення адаптації, розвиток уваги, уяви, мислення тощо.

Але на цьому шляху трапляється чимало казусів. Тому оголошення у соцмережах слід сприймати критично, аби уникнути зайвих «проб».

ВІДГУКИ:

«Знайшла спеціалістку у соцмережі – шикарна презентація профілю, красиві фото і пости. Облаштування її кабінету теж сподобалось – затишно, гламурно. А на сеансі почалось щось дивне. Вислуховувала її я. Перше враження – у тітоньки «кукуха» поїхала. Я дізналась багато чого про її сусідку і кішку, але нічого про вирішення свого запиту. Досвід – негативний. Більше я до неї не приходила», – скаржиться Яна і шкодує про витрачені 800 гривень на брехуху.

 

«Виникла потреба скористатись разовою послугою, яку запропонували за програмою професійного відновлення. Безкоштовно. Спеціаліста оплачували грантодавці. Психолог трапився мовчазний: закрив рота рукою і нічого не запитував. Я не отримала очікуваної емпатії, навпаки, додатково травмувалась, відчувши, що мій запит проігнорували. Сенс зустрічі без практичної допомоги? Виговоритись можна і іконі у церкві, і песику – виявляється, «домашній психотерапевт» ефективніший за деяких “мозкоправів” – оближе й розважить», – підсумовує Віталій (ім’я змінено – Авт.).   

«Ти як?» – працює ніяк

Із моменту запуску проєкту першої леді України Олени Зеленської «Ти як?» українці отримали чимало промоінформації. Проєкт позиціонувався, як Платформа  із доказовими техніками самодопомоги, верифікованими рекомендаціями від професіоналів, гарячими лініями і сервісами онлайн- та офлайн психологічної допомоги.  По факту, додзвонитись на «гарячу лінію» 0800 1001 02 не вдалося із моменту її оприлюднення. Навіть психологи-практики, тестуючи сервіс, відзначали: «Голосове повідомлення звучало: «Абонент, якому ви телефонуєте, відключений. Встановити з’єднання неможливо»… Поманили «картинками» й обманули числених користувачів сервісу?

Виходить, безкоштовним виявився «сир у мишоловці». А травми «воєнного стану» – другорядна проблема на загальнонаціональному рівні, бо вимагає додаткової оплати з кишені українця? Запитань поки що більше, ніж охочих надати публічну відповідь.

У інфопросторі є аналітика від національних юристів, які виокремили існуючі у галузі проблеми, Зокрема, зависокі ціни і занизький рівень кадрів: психологів, психотерапевтів, соціальних працівників та іншого персоналу, який залучається до надання послуг у сфері психічного здоров’я. А ще – відсутність реабілітації і системи підтриманого працевлаштування. Подробиці – ТУТ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВІД ГО «СПІНОЗА»:

• Розрізняйте: психологів-гуманітаріїв (можуть проводити тестування, консультування, тренінги, навчання, профорієнтацію, профілактичні заходи), лікарів-психологів (мають медпідготовку, можуть проводити психологічну реабілітацію), психотерапевтів (можуть призначати медикаменти) і психіатрів, що працюють із важкими станами, як правило, у стаціонарних закладах. Кожен – на своєму рівні професійної допомоги.
• Перед візитом запитайте у фахівця з ментального здоров’я ліцензію або КВЕД, якщо це ФОП.
• Медзаклад також не має права відмовити вам на ваше прохання ознайомитись із ліцензією на профільну діяльність.
• Зверніть увагу на спеціалізацію фахівця-консультанта – психоаналіз, когнітивно-поведінкова терапія, гештальт і обирайте свій шлях особистісного розвитку.

Спеціально для сайту www.spinoza.in.ua Наталія Журбенко

Пропонуємо прочитати:

«Щоб відновити здоров’я пацієнта, інколи слід йти всупереч протоколам лікування», – заввідділенням ортопедо-травматологічних хворих комунального неприбуткового підприємства «Печерська обласна лікарня відновного лікування Вінницької обласної Ради» Микола Коробко – СПІНОЗА

Фахівці Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у Вінниці попереджають – на безоплатну адвокатську допомогу не розраховуйте, якщо вичерпані національні засоби правового захисту.

Таку інформацію отримала ГО «СПІНОЗА» від нашого інфоджерела.

На аргумент, правники цитують положення ст. 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»:

«…центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги при прийнятті рішення про надання особі безоплатної вторинної правничої допомоги зобов’язаний перевірити… наявність чи відсутність обставин, що можуть бути підставою для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, зокрема:

…5) Чи не використала особа всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги», – йдеться у роз’ясненні Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Зазначена фраза, прописана у ч. 1 п. 5 може стати підставою до зневіри клієнта БВПД в українське право, оскільки припускає, що національні засоби правового захисту можуть бути неефективними.

До слова, вищезазначений закон було прийнято ще у 2011-му році. Але жодному із правничих об’єднань не спало на думку необхідність внесення у нього аргументованих правок аби українці повірили у спроможність власної країни.  

Фахівці згаданого Центру БВПД також інформують, що, керуючись ч. 2 тієї ж статті Закону, можуть надати лише «письмове роз’яснення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна».

Аби отримати практичні кейси із міжнародного досвіду, редакція звернулась до джерела в адвокатурі, яке побажало залишитись анонімним. Адвокат роз’яснив – сучасна правова система України діє за романо-германськими принципами. Вона зручна, якщо застосовувати наше законодавство у сукупності і використовувати набуту Європейським судом із прав людини практику розгляду справ.

Але, за словами джерела, багаторічна робота із позовами до ЄСПЛ показала – відкривались лише одиничні провадження. Мовляв, українське законодавство майже подібне до європейського.

Рекомандуємо прочитати:

У прокуратурі Вінниччини запевняють, що преса надає їй свої платформи безоплатно – СПІНОЗА 

35 років – в одній редакціі, – творча біографія вінницького журналіста Омеляна Костка варта книги рекордів України – СПІНОЗА

Розміщення інформаційних матеріалів у медіа про роботу органів прокуратури Вінниччини вже третій рік відбувається на безоплатній основі. Тобто, на думку прокуратури, журналісти працюють безкоштовно.

Про це журналіста ГО «СПІНОЗА» поінформували у відповідь на інформаційний запит до Вінницької обласної прокуратури.

«Відповідно до ч.4 ст. 6 ЗУ «Про прокуратуру», інформація про діяльність прокуратури може оприлюднюватись у загальнодержавних та місцевих медіа та на офіційних вебсайтах органів прокуратури. Іформуємо, що у 2022, 2023 та 2024 роках інформація про діяльність Вінницької обласної прокуратури оприлюднювалася лише на офіційних сайтах обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, а також на їхніх сторінках у соціальних мережах, де вона доступна громадянам та медіа для поширення», – констатувала начальник відділу прокуратури Віта Вакар.

Отже, таких форм спілкування із пресою, як пресрелізи, у Вінницькій обласній прокуратурі не передбачено.

Також, як стверджує посадовиця, те, що публікує медіа про роботу прокуратури, органами прокуратури не відслідковується: «Чинними відомчими нормативними актами Офісу Генерального прокурора… не передбачено обов’язок виокремлення медіа, які поширюють інформацію про діяльність прокуратури…».

Окрім того, у 2022, 2023 та 2024 роках

«кошти на розміщення інформаційних матеріалів про роботу Вінницької обласної прокуратури та окружних прокуратур Вінницької області не виділялись та договори на виконання інформаційного обслуговування, виготовлення інформаційних матеріалів про роботу прокуратури не укладались».

Каталізатором порушень роботи ендокринної системи людини може бути… звичайний пральний порошок, що продається у магазині. Професорка кафедри фармації Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, головна редакторка сайту «Все про алергію» Вікторія Родінкова

запевняє: алергічні реакції на складові миючих засобів почастішали. І сімейні лікарі також занепокоєні небезпечною тенденцією.

На сайті «Все про алергію» у статті Симптомів алергії на пральний порошок можна позбутись народними засобами йдеться про дослідження вчених зв’язку між використанням шкідливих мийних засобів для прання та їх впливом на бронхіальні та епітеліальні клітини людини.

Втім, і у масмаркетах, зокрема, міста Вінниці, у вільному продажу є пральні порошки із вмістом токсичних елементів, зокрема, сильних ароматизаторів, що негативно впливають на здоров’я споживачів.

Як тоді обрати «правильний» пральний порошок?

Вінничанка-науковиця Вікторія Родінкова рекомендує звертати увагу на склад прального чи миючого засобу й використовувати гіпоалергенні порошки на рослинній основі.

Підтримують наших вчених і українські виробники. Наприклад, одне із харківських підприємств маркує упаковку прального засобу великими літерами– «без фосфатів та ароматизаторів». (Як відомо, фосфати знижують бар’єрну функцію шкіри. Про небезпеку повідомляє і ПрАТ АК Київводоканал – Чим небезпечні фосфати у мийних засобах). Вінниця, на жаль, у питанні профілактичних заходів здоров’я населення “пасе задніх”.

Солідарна із позицією професорки і вінницька адвокатка Людмила Кудря. Юристка переконує – проблемне питання захисту населення від шкідливої продукції мають контролювати відповідні служби, що захищають права споживачів.

Щорічний звіт про здоров’я населення від Міністерства охорони здоров’я України містить негативні тенденції. Щоправда, дані наведені станом на початок 2022-го року:

У динаміці населення України в 2017–2021 роках залишається вирішальною
депопуляційна тенденція. Чисельність населення на початок 2022 року, за офіційними даними
Державної служби статистики України, становила 41 170,4 тис. осіб, у тому числі 19 107,5 тис.
чоловіків (46,4%) і 22 062,9 тис. жінок (53,6%). За досліджуваний період чисельність населення скоротилася на 488,5 тис. осіб. Заразом слід відзначити, що природний убуток за вказані роки визначався у
535,9 тис. осіб і був на 47,4 тис. осіб компенсований позитивним сальдо міграції.
Спостерігається зростання обсягів природного убутку під впливом подальшого зниження
народжуваності, а за останні два роки – також й суттєвого підвищення смертності від гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
*Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України.

Щорічн звіт про стан здоров’я та епідемічну ситуацію за 2022 рік.pdf

Читайте на сайті:

Як вінничанка-аеробіолог світову науку підкорила

Понад 12 тисяч громадян України наразі очікують на рішення Центру оцінювання функціонального стану особи, що знаходиться у місті Дніпро. Термін розгляду документів може тривати до трьох місяців.

Про це журналіста ГО “СПІНОЗА” поінформувало джерело у Центрі оцінювання функціонального стану особи ДП «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України».

За словами інфоджерела, медико-експертні справи надходять в оцифрованому вигляді, що значно спрощує їх опрацювання. Проте, на швидкість опрацювання цей фактор не впливає – справи можуть розглядати до трьох місяців. І це – в умовах воєнного стану в країні!

Інформуємо наших читачів, що 10.12. 2024 за № 2067 видано наказ МОЗ України (зареєстровано у Мінюсті України 17 грудня 2024 р. за № 1925/43270) “Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи”, де пацієнти можуть ознайомитись із своїми правами щодо взаємодії із експертними командами з оцінювання.

Довідково. Згідно Наказу МОЗ України №2022 від 03 грудня 2024 на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» покладено права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи.

Центр оцінювання функціонального стану особи розпочав розгляд медико-експертних справ 01 січня 2025 року, після припинення діяльності ЦМСЕК.

Станом на 01.01.2025 року від ЦМСЕК до Центру оцінювання передано понад 8,6 тис. медико-експертних справ.

Про оцінювання повсякденного функціонування особи можна дізнатись ТУТ.

Також рекомендуємо прочитати:

Ерготерапевт із Вінниці пропонує мед від ста недуг

Вінницький міський ТЦК безпідставно виключає із обліку військовозобов’язаних-резервістів

Василь (ім’я змінено із метою захисту інформаційних джерел журналіста – Авт.) працює охоронцем у вінницьких маркетах. За цей час 20-річний хлопець познайомився із багатьма мешканцями міста і побачив їх «темну сторону». Професійного вигорання не зазнав й запевняє, що змінювати фах не збирається: хоча досвід і не позитивний, комунікації у різних життєвих ситуаціях стали ефективнішими. Своїми пригодами у роботі охоронцем він поділився із читачами нашого сайту.

«Я – воював, то можу взяти щось безкоштовно від держави!..»

…Якось до магазину зайшов чоловік у камуфляжі й почав набивати кишені товаром. Я побачив на камери і вийшов на залу, порадив «покупцеві» скористатись для зручності кошиком аби не тримати крам у кишенях. На що почув: «Чому я маю щось купувати? Я – воював. Можу взяти щось від держави безкоштовно!»…

Довелось пояснювати, мов дитині, що наша мережа магазинів – приватна власність. Власник проводить акції на знижки, сплачує податки, надає благодійну допомогу. Товар на поличках має свою ціну і кожен покупець про це знає – виключень не має ні для кого…

А сам у шоці. Такі заяви від людини, яка назвалась військовим?!?… Держава гарантує нашим захисникам стабільне грошове забезпечення та пільги з медобслуговування. Тож вони можуть дозволити собі придбати необхідне. Нащо ж намагатись вкрасти у цивільних, які працюють? Хіба це про захист? Це ж спроба дискредитації усіх, хто носить однострій!

Якби я дозволив цій людині винести товар із магазину без оплати, сплатив би збитки із своєї зарплати…

«А ми не знали, що магазин під охороною…»

…Одного разу зупинив групу підлітків із візком продуктів на декілька тисяч гривень, яку вони вивезли на вулицю повз касу. Діяли злагоджено, групувались та намагались прикрити візок від камер. Запросив усю «гоп-компанію» до себе у підсобку, показав, як працюють камери, викликав патрульних із представником ювенальної юстиції. А поки ми чекали полісменів, розпитую, чи малозабезпечені, чи потребують допомоги. Навіщо крали? «А у цьому магазині охорони ніколи не було», – кажуть. Виявилось, що у них то був не перший «похід» за продуктами. Постійно щось тишком виносили. Й не з біди. Так, заради втіхи…

Перевірки від власників та журналістські експерименти

…У Вінниці є якась «конторка», яка залучає безробітних на так звані позиції «таємних покупців». Із центру зайнятості постійно «постачають» їм контингент нібито на роботу. Насправді офіційно там нікого не працевлаштовують. Це ж не Держпродспоживслужба, яка займається захистом споживачів і люди там обізнані й навчені. Ці, що від тієї «шаражкіної контори», постійно приходять зі скандалами і ще й отримують за запис розмови і «моніторинг за анкетою» якісь 200-300 гривень. Розповідають, що власники замовляють такі перевірки для персоналу аби упевнитись у професійності та стресостійкості. А я думаю ще й конкуренти «підсер…ють» – замовив пару таких «перевіркок» і половина людей від стресу позвільнялись…

Окрема категорія – журналісти. Їм потрібні «герої» для написання статті і часто такими «героями» стають позитивні й сумлінні охоронці. Чи, навпаки, є за що «наїхати»: за затримання людини чи проведення огляду її речей, що неприпустимо, адже закон забороняє це робити будь-кому, окрім уповноважених працівників поліції. І якщо охоронець «нарвався» на такого журналіста – чекай «слави», що наздожене тебе у вигляді сюжету чи публікації. Щоправда, «журналістських експериментів» не зустрічав на роботі давненько – розуміють, що під час «воєнного стану» це недоречно…

Спілкувалась Наталія Журбенко

Півтора мільйона гривень недоотримав бюджет міста Вінниця із жовтня 2023-го року й посьогодні від «силовиків», яких звільнено від сплати військового збору законом № 2308-IX. Відтак, цьогорічні витрати міста довелось зменшити.

На світлині – заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський 

Про доходи та видатки цьогорічного бюджету представників інститутів громадянського суспільства Вінницької міської територіальної громади поінформував 26 листопада заступник міського голови Владислав Скальський та очільники профільних департаментів міської ради.

«Маємо надію – говорю від імені Вінницької міської територіальної громади – що «війна» закінчиться нашою перемогою якнайшвидше і ми зможемо фінансувати діяльність нашої держави. Не секрет, що наразі ті податки, платежі, збори, які збираються на рівні країни на 100% скеровуються «на війну». Бо на «війну» ми не можемо спрямовувати фінансову допомогу наших партнерів. Її ми спрямовуємо на забезпечення соціальних функцій держави: на пенсії, освіту та ін. Коли «війна» закінчиться, я сподіваюсь що ця видаткова частина («мінус» по недоотриманні військового збору – авт.) зникне. Бо головний пріоритет української держави сьогодні – це Перемога», – прокоментував запитання щодо недоїмки у міському бюджеті майже 1,5 млн грн військового збору.

В. Скальський підкреслив, що звільнення від сплати цього збору «силовиків» у 2022р. було «вольовим рішенням держави, проголосованим парламентом».

За словами директорки департаменту фінансів Вінницької міської ради Антоніни Лесь, зменшення ресурсу бюджету Вінниці змушує переглядати кошторис міста.

«У бюджеті Вінниці менший ресурс бюджету, який ми повинні спрямувати на наші видатки. І тут виникає пріоритетність – що у першу чергу ми маємо забезпечувати, щоб наші бюджетні установи вчасно отримували заробітну плату, щоб наші садочки-школи й бюджетна сфера були у теплі, електроенергії. Щоб наші дітки харчувались і місто було забезпечено транспортом, теплом, вчасно реагування на аварійні ситуації. Тому ми і корегуємо наші пріоритети», – додала А. Лесь.

Загалом, впродовж січня-жовтня поточного року бюджет громади отримав 6 млрд 23 млн грн (95 % від запланованих доходів, що на 9,4 % більше порівняно із минулорічними показниками).

Звітні зустрічі посадовців Вінницької міської ради із представниками інститутів громадянського суспільства міста Вінниці відбуваються планово. На зустрічах також присутні й зацікавлені представники депутатського корпусу.

Довідково. Військовий збір було впроваджено з 03 серпня 2014 року в зв’язку з набранням чинності Закону України від 31 липня 2014 року № 1621 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів”.

Його ввели як тимчасовий захід: «Тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір», – йшлося в момент запровадження нового оподаткування. В подальшому, у Податковому Кодексі України відбулись зміни й військовий збір встановлено без конкретних часових рамок “Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України”.

Ставка військового збору становить 1,5% об’єкта оподаткування.

У липні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав закон № 2308-IX про звільнення українських військових від сплати військового збору: «…не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації». Згідно постанови №244 від березня 2023р. застосування пільги з оподаткування військовим збором» здійснюється на «підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил».

Причина відключень електроенергії – енергетичний терор з боку “російської федерації”, а «імунітет» на відключення стосується лише об’єктів критичної інфраструктури. Тому заявляти про «енергогеноцид населення» – некоректно. 

Таку заяву на журналістський запит зробили у НЕК «Укренерго».   

«Головна і єдина причина відключень електроенергії – це енергетичний терор з боку російської федерації», – констатували у адміністрації енергокомпанії й наголосили, що наслідки чергової масованої ракетно-дронової атаки, яку ворог здійснив на енергооб’єкти України 17 листопада, розбалансували систему так, що відновити її безперебійну роботу «без застосування відключень не є можливим».

Відповідальність за роботу системи на місцях у НЕК переклали на адміністрації регіонів:

«Внесення адрес на графіки вимкнення на місцях є компетенцією операторів системи розподілу – обленерго».

Минає десятий день, а на місцях обленерго так і не врахували, що графіки погодинних відключень стосуються й житлових будинків, чиє життєзабезпечення – опалення та функціонування, напряму залежить від електропостачання.

Враховуючи, що такі відключення відбуваються в умовах воєнного стану, та ще й в опалювальний період, а у місті Вінниця, приміром, є житлові будинки, обладнані електроплитами і теплопостачання залежить від подачі електроенергії, у НЕК не вважають їх відключення від електропостачання «геноцидом цивільного населення».

Але й альтернативи на забезпечення мешканців таких будинків життєво необхідним місцеві органи влади поки що не запропонували.

Подібну ситуацію вінничани вже переживали минулоріч, коли через відключення електроенергії температура у квартирах опускалась до 8-10 градусів тепла.

Прокуратура розпочала розслідування за фактом перешкоджання журналістській діяльності керівником травматологічної МСЕК у місті Вінниці. 

Фото з сайту https://vinmse.vn.ua/

Про це йдеться у інформації, наданій місцевому журналісту.

«Вінницькою окружною прокуратурою Вінницької області… до ЄРДР внесено відомості… та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України», – йдеться у листі, що є у розпорядженні сайту ГО «СПІНОЗА».

Досудове розслідування проводить поліція.