10 років із СПІНОЗОЮ: як усе починалося, як ніхто “не згорів” на роботі і навіть власники та опікуни песиків у Вінниці стали слухнянішими

Десять років тому кілька журналістів, озброєних кавою, блокнотами й непохитною вірою, що світ можна зробити кращим (принаймні в межах редакційної колонки), заснували організацію СПІНОЗА. І хоча назва звучить філософськи, насправді ми завжди займалися дуже конкретними речами — від захисту прав на здоров’я журналістів до виховання власників та опікунів міських песиків.


📰 Коли журналісти питають: «А хто захистить нас?»

У далекому 2016-му ми провели два круглих столи, які довели: журналісти — не лише «четверта влада», а й люди зі здоров’ям, яке часом потребує турботи (і не лише кави зранку). Теми були серйозні:

Результат перевершив очікування — не лише цікаві дискусії, а й конкретна справа: 11 серпня 2016 року ми підготували пропозиції до урядового документа (допомагала юрист Жанна Грушко, депутати ВРУ Сергій Кудлаєнко та Юрій Македон – авт.), а вже 2 листопада Кабмін прийняв Постанову №776 про одноразову допомогу журналістам у разі поранення або загибелі під час виконання обов’язків.
Так, це той момент, коли наші публічні заходи дійшли до рівня урядових рішень ☕➡️🏛️.


🚀 Від ідеї до успіху (і трошки далі)

Того ж року ми запустили проєкт «Інформаційні кампанії для громадських організацій – від ідеї до успіху». Ми навчали, як правильно дружити з медіа і створювати кампанії, які працюють.
Через два роки відбувся другий етап — бо, як показала практика, успіх любить продовження.


🎨 Патріотизм, що має людське обличчя

Наш артпроєкт «Патріотизм очима журналістів», створений до Дня Незалежності, довів: любов до країни можна показати не лише прапором у профілі, а й талантом, камерою та словом.

А потім з’явився проєкт «Палай – не згорай!», присвячений профілактиці професійного вигорання. Ми вирішили, що журналісти повинні горіти ідеями, а не вигоряти на дедлайнах.


🐶 Проєкт «Чисте місто»: коли навіть собаки стали більш свідомими

У 2019 році ми вирішили взятися за екологічно-культурне питання — “Чисте місто”. Хоч міський грант не виграли (ну, не всі перемоги вимірюються цифрами), ми все одно реалізували частину проєкту власними силами.
Тепер у Вінниці більше людей знають, як правильно вигулювати своїх чотирилапих друзів — і це теж перемога!


🤝 Ми все ще відкриті

За десять років СПІНОЗА зросла, набрала досвіду, знайшла друзів, партнерів і тих, хто нас читає, слухає й часом навіть цитує. Ми готові до нових викликів, проектів, круглих столів і чайних церемоній — головне, щоб поруч були люди, яким не байдуже.


💬 На завершення

За ці десять років ми довели, що СПІНОЗА — це не просто назва, а спосіб мислення: критично, з іронією, але завжди по-справжньому.

Тож відзначаємо не просто річницю, а 10 років натхнення, дії і здорового гумору.
І, як казав би сучасний філософ із редакційної кухні:

«Якщо гориш — гори з користю, але не згорай». 🔥

Григорій Сиротюк у політику не збирається. Тільки у крайньому випадку, як і у директори театру

Фото з сайту Театр ім. М. Садовського у Вінниці — афіша, квитки та репертуар

Одружений, двоє дітей, партійний, стверджує, що готує неймовірні домашні настоянки, полюбляє «чорний гумор» – режисер-постановник Вінницького державного академічного муздрамтеатру ім. М. Садовського Григорій Сиротюк нині захищає Батьківщину у однострої у військовій частині одного із південних регіонів. У інтерв’ю він мімікрує, підлаштовуючись під співбесідника. Спілкування схоже на спілкування клієнта та офіціанта у ресторані: «Чого бажаєте, шановна/ий?”. Втім, дещо із особистого він все ж розповів... 

– Вам порадили балотуватись у 2020-му році у депутати Вінницької обласної Ради від «Європейської солідарності». Ви свідомо обирали партію? 

– Можливо, це і суб’єктивна думка, але у мене завжди було загострене відчуття справедливості. Саме тому вважаю демократію недосконалою системою, але, на даний момент, найбільш збалансованою. Завдяки членству у партії отримав нові знайомства, знайшов професіоналів для спілкування. Щось привніс у партійну «скарбничку»: досвід, знання, людський ресурс, адже на початку 2000-х працював у команді телеканалу «1+1». До першої – «помаранчевої» революції у 2004 році там була окрема редакція, що фінансувалась Медведчуком із топовими журналістами – Джангіровим і Піховшеком. А була команда телеканалу. Політичні програми цих одіозних «колег», яким були змушені надавати ефір, між собою ми називали «п’ятихвилинки ненависті». Свідки тих подій пам’ятають, як колектив телеканалу публічно перед українцями каявся за ті передачі й надалі обіцяв нести тільки правду… А я працював простим режисером та сценаристом. Українська політика мене завжди цікавила – близька тема. Я добре знав всю кухню маніпуляцій громадською думкою, бачив наочно, як людей можливо перетворити на отару – це неприпустимо. 

– Ви чутливі, коли не чують Ваші аргументи, не вірять інформації? 

– Звичайно. Думаю, й кожен так. Через це траплялись конфлікти,  мене називали невігласом. Однак, у певних речах, час, власне, сам доводив мою правоту, викриваючи маніпуляції.  

– Тож Ви обирали партію, чи партія обрала Вас? 

– Я обрав партію. Вона працює на національну українську ідею, не дискредитує її. У далекому 1996 році я працював в команді конкурента Петра Порошенко на виборах до Верховної Ради не стільки свідомо, скільки з матеріальних причин… Через роки це вже був мій свідомий вибір. І я не пожалкував. Мені не довелося йти ні на які компроміси із совістю. Вся компанія була прозора, без використання брудних технологій… Саме завдяки цій кампанії я побачив, що політика – це не брудна справа, брудною її роблять люди! 

– Навіть близькі Вам люди постраждали? 

– На щастя – ні. Але я людина імпульсивна, навіть інколи невиважена, і коли мене щось дратує, можу бути доволі різким. Можливо, це ще зі шкільних років – навчався у 32-й вінницькій школі, носив ярлик «відірвиголова» й вчителі не вірили, що із мене виросте щось путнє. Вже студентом Санкт-Петербурзького (тоді Ленінградського державного інституту театру, музики і кіно ім. М. Черкасова – авт.) театрального вишу я прийшов до школи й наочно побачив, як мінливі настрої окремих вчителів часів Радянського Союзу – мене зустріли шанобливо, із “реверансами”, чим відверто збентежили… 

– Втім, відрази до освіти вчителі Вам не привили – зараз Ви студент ДонНУ? 

– Так, вступив на магістратуру за спеціальністю публічна політика та адміністрування (інтерв’ю писалось восени 2023р. – авт.). Знову ж таки, я людина творча і адміністративна робота мене, м’яко кажучи, мало приваблює. Проте, дивлячись на все те невігластво, яке панує довкола, розумієш, що треба щось робити. І, ви знаєте, я потрапив у чудову атмосферу! Високопрофесійні педагоги, з якими можна не тільки говорити за навчання, але й про життя, про свої проблеми. Отримати від них підтримку. Це дуже багато вартує! Окрім того, ти розумієш, наскільки це цікаво і скільки всього ти ще не знаєш! Розумієш, наскільки важливо зараз використовувати наукову базу, новітні технології… Проте, зважаючи, що зараз відбувається у державі, як дискредитується, маргіналізується культура, освіта, мистецтво – стає страшно. Це нерозуміння, що ніяка економіка, правознавство, комерція не зможуть нічого зробити без освіти і культури!  

– А що запам’яталося під час навчання у Санкт-Петербурзі?  

– Інститут був у центрі міста, а гуртожиток – на околиці. Пригадую, як я вже тоді демонстрував свій революційний характер петербурзькій богемі й відстоював українство. Якось «під чарку» ледь не побився із росіянами за українського гетьмана Івана Мазепу…  

– Які життєві амплуа Ви опанували – режисер, сценарист, актор… 

– Педагог, відеодизайнер… По завершенні навчання у магістратурі ДонНУ буду ще й дипломованим управлінцем. Багато що потрібно змінювати, повертаючи загальнолюдські цінності. 

– За Вашими сценаріями знято декілька російських кінострічок? 

– Спільно із Ігорем Шуровим свого часу ми писали сценарії та отримали гонорар – «Фабрика щастя» вийшла у 1993-му році, «Сьомий пелюсток» – у 2007-му, а «Гра у солдатики» – у 2017-му. Мені самому цікаво, як вони вплинули на свідомість тих глядачів, що їх дивились.  

– Що для Вас кохання і як розумієте, що Вас кохають? 

– Складно працювати у середовищі акторів – ніколи не знаєш, що утнуть. І на роботі почуття та стосунки шкодять – я так вважаю.  

– Нещодавно у театрі відбулось відкриття сезону. Що порадите переглянути? 

– Нова робота на малій сцені молодого режисера Євгена Карнауха «Blackout». Реально я побачив молодого, потужного режисера із, я так сподіваюсь, яскравим творчим шляхом. Але у нас всі вистави цікаві! Нікого не залишають байдужими! Незабаром будуть і нові вистави Тараса Мазура, Таїсії Славінської, мої… Мій улюблений стиль комедія-нуар “Цианістий калій… з молоком чи без?” Запрошую всіх.  

– Як Ви ставитеся до брехні у політиці, стосунках, житті? 

– Вважаю, що не має в світі жодної людини, яка б не брехала. Тому, брешуть всі! От і зараз я сиджу і брешу, бо у мене є своя правда, у яку хтось може не вірити. Проте, є різні фарби у неправди – є свята брехня, є “тактична неправда”…  

Фото із соцмережі Facebook       

– Чи хотіли б Ви реалізувати себе, як продюсер?   

– Невдячна професія. Продюсер не лише шукає гроші на реалізацію проєкту, а й ризикує своїм ім’ям. За весь час я стикнувся з однією людиною, яку я вважаю продюсером від Бога – це Олександр Роднянський (засновник і продюсер “1+1” – авт.) в той час, коли я працював на каналі “1+1”. І оцінюю з професійної точки зору. Шкода, що певні помилки у виборі пріоритетів призвели до дуже важких наслідків, як для нього, так і для нашої країни… Проте, я завжди поважатиму його, як професіонала і як людину… Щодо мене, то я більше педагог. Поміж іншого, на театральних курсах реалізуюсь, як викладач, навчаю відчувати себе вільним і творчим. І особливо приємно спостерігати за творчими вдачами своїх учнів. Вони – мій найбільший капітал! 

– Щиро дякую за відвертості. 

Спілкувалась Наталія Журбенко, 2023р.

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ:

Вінницький актор – в ролі Президента – СПІНОЗА

Театральний сезон у Вінниці відкрив “божевільний листоноша” – СПІНОЗА

Вінницький театр влаштував «Бал негідників» для поціновувачів «чорного гумору» – СПІНОЗА

Не прокакати момент: чому аналіз на паразити – це сучасна необхідність 

Репортаж про те, як проходить лабораторне дослідження на виявлення гельмінтів: думка фахівця, профілактика та лікування 

Лікування паразитарних захворювань починається із діагностики, тобто з візиту до Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб, що на вулиці Малиновського, 11.  Завідувачка паразитологічної лабораторії Жанна Маріянко запрошує подивитися, як працює її підрозділ. 

Жанна Валеріївна надягає рукавички, бере зразок матеріалу, наносить його на предметне скло з розчином Люголя, накриває покривним скельцем і починає досліджувати під мікроскопом.  

Саме так відбувається процес виявлення цист лямблій або яєць гельмінтів (наприклад, аскарид). Для цього використовують описаний метод нативного мазка з розчином Люголя, флотації або збагачення. Завідувачка лабораторії супроводжує процес дослідження коментарями:   

– Це овальні мікроорганізми – яйця аскарид. Вони можуть бути заплідненими і незаплідненими. Можуть бути з білковою оболонкою або без неї. Зовнішня білкова оболонка – жовто-коричнева, зазвичай майже не прозора. Вона товста і має горбики (фестончаста). А поверхня яєць з безбілковою оболонкою – гладенька, оболонка прозора й безбарвна. А цисти лямблій у калі – менших розмірів. Вони теж мають овальну форму, 4 ядра й кілька аксостилей – це такі опорні нитки. 

Під мікроскопом розкривається “правда в очі” про вміст вашого кишківника. Виявити з першого разу, що живе у вас  всередині не завжди вдається. Тому рекомендується здавати аналіз тричі. В лабораторії наголошують: зібраний для аналізу матеріал має бути свіжим – доставити його до лабораторії треба не пізніше ніж через дві години після збору. Використання консервантів можливе тільки в окремих випадках. 

– Мікроскопічне дослідження калу залишається базовим і доступним методом діагностики. Ми отримуємо зразок у стерильному контейнері, за потреби готуємо кілька препаратів – із різних ділянок. Через те, що яйця гельмінтів з калом виділяються циклічно, слід здавати матеріал на аналіз тричі з інтервалом 1-3 дні, – пояснює Жанна Валеріївна.  

Крім класичної копроскопії, для діагностики лямбліозу застосовують також доуденальне зондування – для виявлення вегетативних форм лямблій у жовчі.  

Профілактика – запорука здоров’я  

Гельмінти й найпростіші передаються, як правило, через немиті руки, харчові продукти, воду та побутові предмети. Домашні тварини теж можуть бути непрямим джерелом зараження.  

– Собаки й коти не заражають людей аскридами безпосередньо, але періодична дегельмінтизація домашніх тварин обов’язкова, адже вони можуть переносити яйця паразитів на шерсті або лапах. Це слід робити хоча б раз на три місяці. Особливо важлива така процедура, якщо в родині є діти. Дітей потрібно привчати до гігієни поводження з тваринами. Малеча має знати, що треба обов’язково мити руки після гри з песиками та котиками і не їсти під час гри із тваринами, наголошує завлабораторією.  

Рекомендації щодо профілактики: 

– мити руки після туалету, спілкування з тваринами, гри на вулиці, перед їдою; 

– обов’язково перед вживанням мити фрукти, овочі, ягоди, зелень; 

– пити тільки очищену або кип’ячену воду; 

– регулярно проводити дегельмінтизацію домашніх тварин; 

– обстежувати дітей на яйця гельмінтів щонайменше раз на рік, особливо – перед початком відвідування дошкільних закладів та шкіл.  

Рекомендації щодо лікування  

Схема лікування залежить від виду виявленого паразита. Сімейний лікар призначає терапію індивідуально. 

По завершенню лікування обов’язково призначають контрольне дослідження – зазвичай через 2-3 тижні. 

Пам’ятайте, що паразити – невидимі, але дуже небезпечні «мешканці» мікрофлори. Тож нехай аналізи ваші будуть чистими, а почуття гумору – свіжим )  

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ: 

Карликовий ціп’як у дитини: що потрібно знати про гіменолепідоз – Новини – Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб 

Психіатрію Міноборони продовжує “штормити”

Минуло півтора року, а справа головного психіатра Міністерства оборони України досі “лежить на кушетці слідчого”. 

У Генеральній прокуратурі України на запит журналіста ГО “СПІНОЗА” днями повідомили:

“Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Генеральної прокуратури України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000520 від 11.06.2024 за підозрою начальника психіатричної клініки (з палатами для наркологічних хворих) — головного психіатра Збройних Сил України Національного Військово – медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 Кримінального кодексу України”, – інформує Генпрокуратура.

У відомстві наголосили, що досудове розслідування триває. А “інша запитувана інформація відноситься до відомостей досудового розслідування, розголошення яких заборонено в силу ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, у зв’язку із чим надати зазначену інформацію в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», не представляється можливим”.

Зокрема, журналіст ГО “СПІНОЗА” запитував у якому статусі наразі перебуває особа, яку медіа “нагородили” наративами типу “Хабарник” і “Хапуга”.  Адже, за інформацією журналістів низки потужних і популярних видань, головний психіатр ЗСУ незаконно збагатився на мільйон доларів. 

Головний психіатр ЗСУ Друзь взятий під варту 22 січня 2025 – що відомо | РБК-Україна

Олег Друзь головний психіатр ЗСУ перебуватиме під вартою 60 днів – що відомо – ZN.ua

Олег Друзь затримання – головний психіатр ЗСУ хотів купити віллу в Туреччині, фото – Телеграф

Головний психіатр ЗСУ Друзь залишиться у СІЗО – ухвала суду – Політаналіз

Психіатр-мільйонер із ЗСУ Олег Друзь: що відомо про всі корупційні скандали навколо медика у погонах — Ексклюзив ТСН

Незважаючи на розголос, затримання “синьоокого полковника” не завершилось оголошенням підозри – справа поки що не дійшла до суду. Тому журналістськими кулуарами “гуляють” різноманітні версії: чи у слідства переконливих доказів немає чи справа… ще не зібралася морально.

Тому прокуратура вирішила спрацювати на упередження і попередила через ГО “СПІНОЗу” медійну спільноту: 

“Розголошення інформації з обмеженим доступом у кримінальному провадженні може спричинити істотну шкоду шляхом розголошення таємниці досудового розслідування, що загрожує інтересам держави у виді забезпечення правосуддя та підтримання правопорядку. Зазначені обставини свідчать, що шкода від оприлюднення запитуваної інформації, переважає суспільний інтерес в її отриманні”.

За інформацією із джерел у коридорах влади (ті самі, де найкраще чути все, що шепочуть), процес затягується, бо кожен новий експерт просить призначити додаткову експертизу психіатричної експертизи про психіатричність експертизи.

Схоже на каламбур, але, думається, що головний психіатр Міноборони вирішив зсередини продіагнустувати слідчих і констатувати у них “легку манію величі слідчого”. Бо хто ж краще пояснить, що всі навколо “все вигадали”, ніж досвідчений психіатр?

Редакція сайту не називає імені фізичної особи, яку, як повідомляють медіа, було затримано за рішенням суду у справі про незаконне збагачення, бо: 

“…відповідно до ч. 4 ст. 296 Цивільного кодексу України ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом”, – окремо зазначили у Генпрокуратурі України.

А юристи вже жартують: якщо процес затягнеться ще на рік, справа та її фігуранти отримають пенсію за вислугу років.

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ:

Семен Глузман розповів про зловживання у вінницькій психлікарні – СПІНОЗА

Очільник українських психіатрів закликає до очищення галузі від нечесних лікарів – СПІНОЗА

У вінницькій психлікарні «відхрещуються» від медделіктів – СПІНОЗА

Скільки направлень до психологів взяли у Вінниці? – СПІНОЗА

Майже 117 мільйонів гривень отримали 54 громадські організації за 5 років від Вінницької міської ради: список

Майже 117 мільйонів гривень підтримки отримали 54 громадські організації від Вінницької міської ради на свою діяльність. Йдеться про п`ятирічний період із 2019 по 2024-й роки.

Незважаючи на Covid-19, воєнний стан та економічні негаразди, впродовж останніх п’яти років (2019-2024-й р.р.) Вінницька міська рада активно підтримувала розвиток громадянського суспільства, фінансуючи діяльність 54 громадських організацій на загальну суму 116 мільйонів 753 тисячі 356 гривень.

Це — не просто цифри. Це — соціальні, культурні, освітні та благодійні ініціативи, що зробили наше місто кращим. Серед проєктів, які отримали підтримку:
✅ заходи для молоді та ветеранів,
✅ соціальна допомога вразливим категоріям населення,
✅ освітницькі заходи,
✅ популяризація культури та спорту,
✅ підтримка людей з інвалідністю.

ПОВНИЙ СПИСОК ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО ОТРИМАЛИ МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАОХОЧЕННЯ НА ДІЯЛЬНІСТЬ:

  1. Вінницька міська організація ветеранів 
  2. Громадська організація “Вінницька рада осіб з інвалідністю та учасників бойових дій 
  3. Спілка учасників бойових дій в Афганістані м. Вінниці 
  4. Громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями “Гармонія” 
  5. Громадська організація “Вінницька територіальна первинна організація Українського товариства сліпих” 
  6. Вінницька міська організація “Союх Чорнобиль України” 
  7. Вінницька міськрайонна “Асоціація жертв Чорнобиля” 
  8. Громадська організація “Вінниця ДАУН СИНДРОМ” 
  9. Громадська організація “Центр Поділля Соціум” 
  10. Громадська організація “Ветеранів-ліквідаторів на ЧАЕС та членів їх сімей міста Вінниці” 
  11. Вінницька обласна організація Українського товариства сліпих 
  12. Вінницька обласна організація Українського товариства глухих 
  13. Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток”
  14. Осередок Всеукраїнської громадської організації “Українська спілка інвалідів – УСІ” 
  15. Громадська організація “Полум`я надії” 
  16. Громадська організація “Центр громадського здоров’я “Незалежність” 
  17. Громадська організація “Об`єднання Будуємо Майбутнє” 
  18. Громадська організація “Об`єднання переселенців “Спільна справа” 
  19. Громадська організація “МІЖНАРОДНА АНТИНАРКОТИЧНА АСОЦІАЦІЯ, ВІННИЦЯ”/Міжнародна антинаркотична асоціація, Вінниця 
  20. Громадська організація “Координаційний центр з питань полонених та зниклих безвісти” 
  21. Громадська організація “Простір можливостей” 
  22. Громадська організація “Вінницька обласна організація інвалідів “Самодопомога” 
  23. Громадська спілка “Вінницький аналітично-просвітницький центр “Ветеранський простір” (Громадська спілка “Координаційна рада учасників АТО/ООС та волонтерів м. Вінниці”) 
  24. Громадська організація “Мольфар” 
  25. Громадська організація “Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Вінницькій області” 
  26. Громадська організація “Освітній простір 2.0” 
  27. Громадська організація “Філософія Серця” 
  28. Громадська організація “Технічний скаутський рух “ІТ-СКАУТС” 
  29. Громадська організація “Інститут соціально-економічних та політичних ініціатив” 
  30. Громадська організація “Інститут розвитку демократії та регіональних ініціатив”
  31. Громадська організація “Крок на зустріч” 
  32. Вінницька обласна правозахисна організація “Джерело надії” 
  33. Громадська організація “Освіта Інвест” 
  34. Громадська організація “Ю 7 УРБАН СТУДІЯ” 
  35. Громадська організація “Креативний простір” 
  36. Громадська організація “ВІН-РЕСУРС” 
  37. Громадська організація “Інформаційно-інтелектуальний простір правового розвитку “СОЛОМОН” 
  38. Громадська організація “Діа-діти” 
  39. Вінницька міська молодіжна громадська організація “Ноктюрн” 
  40. Громадська організація “Українська сімейна фундація” 
  41. Громадська організація “Простір майбутнього” 
  42. Громадська організація “Вінницьке історичне товариство” 
  43. Громадська організація “Клуб Подільської кухні” 
  44. Громадська організація “Дитячий хокейний клуб “Патріот” 
  45. Громадська організація “Вінницька баскетбольна федерація” 
  46. Відокремлений підрозділ (філія) громадської організації – “Спортивна федерація незрячих України” у Вінницькій області для розвитку спорту серед незрячих у м. Вінниці 
  47. Громадська організація “Футбольний клуб “Нива-Вінниця” 
  48. Громадська організація “Вінницька обласна федерація фігурного катання на ковзанах” для забезпечення тренувань та підготовки до участі у змаганнях спортсменів, які виступають за м. Вінницю 
  49. Громадська організація “Федерація фрі-файту” 
  50. Громадська організація “Вінницька асоціація дитячого футболу” 
  51. Громадська організація “Аперкот” для організації занять спортом
  52. Громадська організація “Вінницька обласна федерація волейболу” для забезпечення тренувань та підготовки до участі у змаганнях спортсменів, які виступають за м. Вінницю 
  53. Громадська організація “Асоціація футзалу Вінницької міської територіальної громади” 
  54. Громадська організація “Вінницька міська асоціація футболу” 
  55. Громадська організація “Вінницька асоціація міні-футболу (футзалу)” 
  56. Громадська організація “Футбольний клуб Яско” 
  57. ГО “РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ОСББ МІСТА ВІННИЦЯ” 
  58. ГО “ДАХ ОНЛАЙН” 

Найбільше коштів з перелічених організацій на діяльність отримали: ГО “Футбольний клуб “Нива-Вінниця” – понад 16 млн грн на підготовку та участь у Всеукраїнських змаганнях юнацької та дорослої футбольної команди; ГО “Гармонія” – майже 12 млн грн; в межах 8 млн грн отримали ГО “Вінницька баскетбольна федерація”, ГО “Вінницька міська асоціація футболу”та “РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ОСББ МІСТА ВІННИЦЯ”. 

Фінансування надавалося відповідоно до представлених організаціями проєктів та корегувалось при їх реалізації.

Дані, надані на запит ГО “СПІНОЗА” до Вінницької міської ради за підсумками 2024-го року. 

КОРИСНО ПРОЧИТАТИ:

Уряд продовжив карантинні заходи – СПІНОЗА 

Вимоги одягнути маску без респіраторних симптомів є насильницькими діями – СПІНОЗА 

Маски – геть: з 1 червня можна не одягати маску у громадських місцях? – СПІНОЗА 

МОЗ України радить отримувати медвідвід від маски у сімейного лікаря – СПІНОЗА 

Як приготувати вдома дезрозчин від короновірусу – СПІНОЗА 

Нацслужба здоров’я України не знає про практичне застосування Постанови Кабміну про карантин – СПІНОЗА 

Керівник медиків Вінниці наголошує на профілактичному характері «маскування» – СПІНОЗА 

Чому деякі вінничани не носять маски і не платять штрафи – СПІНОЗА 

На Вінниччині розпочато діагностику та лікування «ковідофобії» – СПІНОЗА 

МОЗ України радить отримувати медвідвід від маски у сімейного лікаря – СПІНОЗА 

Порядність можливо активізувати – висновок нейробіологів – СПІНОЗА 

«Алло, це поліція? Тут хтось у бронежилеті і з мікрофоном — підозріло поводиться…»

Шановні громадяни та гості держави Україна!
Якщо ви бачите людину, яка бігає з камерою, ставить запитання, а ще — не тікає, коли чує слово «поліцейський відділок», цілком можливо — це журналіст, а не учасник квесту «Знайди пригоди на голову».

Тому ловіть веселу інструкцію від ГО “СПІНОЗА” (матеріал підготовлений на основі рекомендацій НСЖУ, які отримано на електронну пошту на інформаційний запит):
Хто такий журналіст і що з ним робити (крім як дати коментар).


🎓 1. ХТО ТАКИЙ ЖУРНАЛІСТ?

Згідно із інформацією, наданою Національною спілкою журналістів України (НСЖУ), журналіст — це не просто людина із гаджетом і бажанням «виводити на чисту воду», а:

  • громадянин (України або іншої країни),

  • який досяг 18 років (тобто не юний блогер з TikTok),

  • здійснює професійну діяльність щонайменше рік: у газеті, на ТБ, радіо, у інтернет-виданні, в агентстві, пресслужбі, є ФОП  або сам собі редактор-фотокор,

  • визнає Статут НСЖУ і Кодекс журналістської етики.

А якщо ще й сплачує членські внески — то це вже повноцінний журналіст, а не «учень журналіста» (розділ 3 Статуту НСЖУ “Умови і порядок прийому в члени НСЖУ, вибуття із членів НСЖУ”, п. 3.1, п. 3.3, п. 3.4).


🪪 2. ЯК ІДЕНТИФІКУВАТИ СПРАВЖНЬОГО ЖУРНАЛІСТА?

Справжній журналіст:

  • має членський квиток НСЖУ,

  • або посвідчення редакції/медіа/іншої творчої спілки,

  • може носити значок, але не депутатський,

  • часто має мікрофон, диктофон, айфон, папку із запитаннями ти нерви зі сталі.

📸 Якщо у нього ще й камера — то це точно журналіст, а не турист із шпіонським ухилом.

‼️ Але головне: журналіст не зобовʼязаний бути членом НСЖУ, аби бути журналістом. Статус журналіста можуть підтверджувати й інші документи від офіційно зареєстрованих медіа або творчих об’єднань.


📋 3. ЩО МОЖНА І НЕ МОЖНА РОБИТИ З ЖУРНАЛІСТОМ

МОЖНА:

  • дати коментар,

  • попросити посвідчення,

  • співпрацювати,

  • запросити на брифінг,

  • і навіть подякувати (це не заборонено законом).

НЕ МОЖНА:

  • забороняти знімати у публічному місці (якщо це не режимний обʼєкт),

  • хапати за мікрофон,

  • відправляти «на вулицю, де не видно»,

  • ламати техніку (вона дорога),

  • «перевіряти документи» 4 рази підряд, щоб просто відволікти.

Журналісти мають право фіксувати дії посадовців і силовиків, якщо це відбувається в межах публічного інтересу (а не в душовій кабінці).


⚖️ 4. ЖУРНАЛІСТ – НЕ ВСЕМОГУТНІЙ

Журналісти, хоч і сміливі, але не безкарні:

  • Вони зобов’язані діяти відповідально, дотримуватись законодавства,

  • не мають права маніпулювати фактами,

  • мають поважати право на приватність,

  • і якщо порушують закон — також можуть відповідати перед ним (але не одразу «морда в сніг»).


🧠 5. НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ?

Показник Турист Журналіст
Фоткає голубів Можливо
Ставить незручні питання
Має посвідчення
Кричить: «Це свобода слова!»
Біжить за чиновником до машини
Знімає поліцейського — і не боїться

🔚 НАОСТАНОК:

Памʼятайте, громадяни, гості держави Україна, полісмени та силовики:
Журналіст — не ворог. Він той, хто допомагає ловити справжніх злочинців, тільки трохи гучніше.

Тож коли бачите посвідчення, значок або людину з камерою, що веде репортаж у прямому ефірі — не хапайте одразу наручники. Можливо, це просто той, хто покаже світу, як ви професійно працюєте 💙


З повагою,
ГО “СПІНОЗА”
ФотоілюстраціяWait by the river long enough, the bodies of your enemies will float by” автора – Наталії Журбенко 

Дякуємо за інформаційну підтримку НСЖУ в особі першого секретаря Ліни Кущ, чату GPT та авторському підходу до актуальної теми журналіста сайту.

Шкідливі складові жіночих дезодорантів: на що звернути увагу

Дезодоранти — невід’ємна частина щоденного догляду для більшості жінок. Вони забезпечують відчуття свіжості, запобігають неприємному запаху та підвищують впевненість у собі. Проте далеко не всі продукти на полицях магазинів є безпечними для здоров’я. Деякі інгредієнти, що входять до складу дезодорантів, можуть бути потенційно шкідливими. Розглянемо найбільш небезпечні з них.


1. Алюміній та його сполуки (Aluminum Compounds)

Для чого використовуються:
Алюмінієві солі блокують потові залози, запобігаючи виділенню поту.

У чому небезпека:
Є припущення, що надмірне накопичення алюмінію в організмі може бути пов’язане з розвитком раку молочної залози або хвороби Альцгеймера. Хоча наукова спільнота не дійшла остаточного висновку, багато експертів радять уникати щоденного використання антиперспірантів із цим компонентом.


2. Парабени (Parabens)

Для чого використовуються:
Парабени — це консерванти, що продовжують термін придатності косметики.

У чому небезпека:
Парабени мають властивість імітувати естрогени — жіночі гормони. Це може порушити гормональний баланс та сприяти розвитку гормонозалежних пухлин, зокрема в молочній залозі.


3. Триклозан (Triclosan)

Для чого використовується:
Має антибактеріальні властивості, допомагає боротися з бактеріями, що спричиняють неприємний запах.

У чому небезпека:
Триклозан може порушувати роботу ендокринної системи та спричиняти антибіотикорезистентність. Його вплив на щитоподібну залозу викликає занепокоєння серед науковців.


4. Фталати (Phthalates)

Для чого використовуються:
Допомагають ароматам зберігатися довше на шкірі.

У чому небезпека:
Фталати можуть діяти як ендокринні руйнівники і негативно впливати на репродуктивну функцію, особливо при тривалому використанні.


5. Штучні аромати (Fragrance / Parfum)

Для чого використовуються:
Надають дезодорантам приємного запаху.

У чому небезпека:
Часто ароматизатори містять десятки хімічних речовин, про склад яких виробник не зобов’язаний повідомляти. Вони можуть викликати алергічні реакції, головний біль, запаморочення та роздратування шкіри.


6. Пропіленгліколь (Propylene Glycol)

Для чого використовується:
Допомагає зберігати вологу в шкірі.

У чому небезпека:
У високих концентраціях може викликати подразнення шкіри, алергічні реакції та навіть ураження печінки й нирок при тривалому впливі.


Як обрати безпечний дезодорант?

  • Читайте склад. Уникайте продуктів з вищезазначеними інгредієнтами.

  • Вибирайте натуральні засоби — на основі соди, кокосової олії, ефірних олій.

  • Віддавайте перевагу сертифікованій органічній косметиці.

  • Тестуйте продукт на чутливій ділянці шкіри, перш ніж застосовувати його постійно.


Висновок

Жіночі дезодоранти можуть містити компоненти, що здатні негативно впливати на здоров’я при регулярному використанні. Хоча не всі ризики науково підтверджені остаточно, краще дотримуватись принципу обережності та свідомого вибору. Адже турбота про себе — це не лише про комфорт, а й про безпеку.

Публікація створена за допомогою ChatGPT

Електричний чи механічний: революція у роті або як звичайна щітка пішла на пенсію

Спосіб чищення зубів модернізувався, здійснивши електричну революцію: механіку замінила електрика.

Колись давно, коли динозаври ще чистили зуби гілками (принаймні так кажуть наші прапрадідусі), людство винайшло зубну щітку. Вона була проста, чесна, як сільський фельдшер: щетинки, ручка, трохи пасти — і вперед на бій із зубним нальотом. Але часи змінюються. У світ прийшла вона — електрична зубна щітка, і світ більше ніколи не буде колишнім.


1. Ліниві генії, ваш час настав!

Звичайна щітка вимагає зусиль. Рукою потрібно водити вгору-вниз, круговими рухами, під кутом 45 градусів, бажано не заснути…

А електрична щітка? Просто тримаєш її в роті — і вона все робить сама. Вона крутиться, вібрує, танцює сальсу на ваших яснах. Ідеальний варіант для тих, хто щоранку прокидається з думкою: “Я ледве можу відкрити очі, а ти хочеш, щоб я чистив щось РУКАМИ?!”


2. Вона розумніша, ніж деякі знайомі

Сучасні електрощітки — це вже не просто гудячі циліндри. Вони мають таймери, сенсори тиску, Bluetooth, іноді навіть більше інтелекту, ніж ваш Wi-Fi роутер.

Вона підкаже, коли ви тиснете занадто сильно. Звичайна щітка? Вона терпить усе, а потім ви дивуєтесь, чому ясна тікають у відпустку.


3. Космічні технології в ротовій порожнині

Звичайна щітка — як віз на дерев’яних колесах. Електрична — як Tesla для зубів. У неї тисячі обертів на хвилину. Тисячі! Спробуйте повторити це вручну — і стоматолог запише вас у книгу рекордів (і паралельно призначить масаж рук).


4. Діти її люблять. І батьки — теж

Перетворити чистку зубів на гру — це завдання рівня “врятувати світ”. Але електрощітка з підсвіткою, музикою або навіть додатком для смартфона? І тут дитина вже стоїть з відкритим ротом, як на прийомі у зубної феї.

Батьки ж у захваті: дві хвилини тиші, дитина зайнята, а зуби чисті. Що ще потрібно для щастя?


5. Вібрація — новий синонім любові до себе

Це як міні-масаж для рота. Ваша електрощітка не просто чистить, вона піклується. Вона каже: “Я тут для тебе. Я видалю наліт. Я зроблю тебе блискучим.”
Звичайна щітка мовчить. Як колишні друзі та колеги, які не відповідають на повідомлення.


Висновок:

Звичайна щітка — це як друкарська машинка: колись була потрібна, а зараз стоїть для декору. Електрична — це майбутнє, яке вже у тебе в ванній.

Тож якщо ти ще чистиш зуби «по-старому» — не переживай, ми (ГО “СПІНОЗА” – авт.) не засуджуємо. Просто тихенько шепочемо: “Ти гідний більшого. Ти гідний вібрації.”


Хочеш чисті зуби без зусиль? Обирай електрощітку. І пам’ятай: у боротьбі за усмішку року, твоя щітка — найліпший компаньйон. Особливо, якщо вона заряджена )

Публікація створена за допомогою ChatGPT

Вінниця – місто фонтанів, трамваїв і… безкоштовної праці?

Якщо ви колись мріяли працювати у Вінницькій міській раді, приготуйтеся до квесту – “отримай зарплату за свою працю”. 

Уявіть собі: кандидат від місцевого Центру зайнятості пройшов всі етапи відбору, був гідно оцінений кадровою комісією (і навіть не розсипав лушпиння соняшнику на заступника мера Сергія Тимошука – жарт – Авт.), а потім йому із усмішкою повідомили:
— Ну, попрацюєте для початку безкоштовно. Типу, як на випробувальному. Ну ти що, не патріот нашого славного міста?

“Стажування”, або Волонтерство 2.0

У міськраді це називається “стажуванням”, але більше схоже на експлуатацію людини людиною. Згідно із інформацією, наданою департаментом кадрової політики ВМР, вакантні посади у підпорядкованих виконавчих органах влади та комунальних підприємствах відсутні… ПОСТІЙНО.

“Ви можете самостійно відстежувати актуальні вакансії на офіційному вебсайті Вінницької міської ради https://www.vmr.gov.ua/vakansii“, – звертає увагу у офіційній відповіді на звернення журналіста заступник міського голови Сергій Тимощук. 

Так, це правда – час від часу на сайті міськради можна знайти оголошення про вакансії. Але “вполювати” їх  – місія практично нездійснена.

Вмотивований кадровий резерв запрошення на співбесіди отримує… після чисельних нагадувань про себе на кшалт: корінні вінничани ще живі і здорові, попри Covid-19, поведінку правоохоронців та “воєнний стан”.

Та й співбесіди із топ-чиновниками – ще те випробування на стресостійкість: зверхність і невілювання законодавства чомусь стали нормою.

А реальні пропозиції на працевлаштування відсутні із 2019-го року – апріорі у боротьбі “за крісло” у міськраді перемагають пільговики та молодь без досвіду роботи.

Більш того, як стверджує інший заступник Вінницького міського голови – Андрій Шпортун, “добровільне короткочасне ознайомче стажування (у ВМР – авт.)… не є працевлаштуванням і не передбачає виконання повноважень посадової особи”. 

Таку відповідь він надав на запит журналіста. 

Отакої! Місцевий підрозділ Держпраці “нервово палить у куточку”))).  

За логікою чиновників міськради, якщо найсміливіший кандидат ” у рабство” запитає:
– А коли буде зарплата?
Йому слід відповідати:
– Ха! Ти ще молодий, тобі головне — досвід!

Або:

–  Ми вас почули. Ваше звернення на контролі. Всього доброго. (Що у перекладі із “бюрократичного” означає: “Ваш попередній стаж роботи і життєвий досвід – ніщо! Вважайте, що Ви ніколи не працювали і розпочинайте “з нуля”, – авт.).  

Висновок

Ніщо так не загартовує, як робота за ідею. А хочеться зарплати, як мінімум, зі “старту” у 30-45 тисяч гривень на місяць на людину, бо ціни на комунальні та інші побутові витрати, навіть у нашій провінції – столичні. Тоді, можливо, й зникне місцева “традиція” набирати стажерів на “перший місяць — безкоштовно”.

Працювала із інформацією журналістка Наталія Журбенко 

Абсолютно ненадійні, але дуже щирі поради, як вижити у спеку

Літо — це чудово. Сонце, відпустки, море… але також піт, розпечений асфальт і бажання жити у холодильнику. Якщо ти зараз читаєш це в позі морської зірки на підлозі, із мокрим рушником на голові — не панікуй! Є абсолютно ненадійні, але дуже щирі поради, як вижити у спеку.


1. Стань рослиною

Якщо всі люди тікають у тінь — будь як фікус. Сиди у тіні, пий багато води, мовчи і виглядай втомлено. Коли тебе запитають, чому ти нічого не робиш, відповідай: «Я на режимі фотосинтезу».


2. Заморожуй усе

Справжній герой літа — морозильна камера. Заморожуй усе: воду, сік, каву, чай, нерви. Заморожуй подушку. Заморожуй шкарпетки (перевірено: холодні шкарпетки — найкращі шкарпетки влітку!). Якщо б можна було заморозити податки – податкова теж би це порадила))).


3. Перетвори вентилятор на космічну технологію

Якщо у тебе є вентилятор і пляшка замороженої води — вітаємо, ти винайшов кондиціонер! Постав пляшку перед вентилятором, і насолоджуйся тим, що тепер ти не просто пітнієш — ти пітнієш на фоні приємного бризу.


4. Вода — твій найкращий друг (але не та, що з неба)

Пий воду. Купайся у воді. Думай про воду. Якщо бачиш ставок — заходь. Якщо бачиш чужий басейн — заходь, але тихо. Якщо ти в офісі, пий воду із гідністю, неначе це коктейль у дорогому барі. Зрештою, влітку навіть звичайна вода – порятунок.


5. Уникай гарячих людей

Мова не про темперамент, а про букву “G” у слові “гриль”. Якщо твій знайомий хоче запросити тебе на шашлики в +35°C — тікай. Це не друг, це диявол у фартусі. Взагалі, якщо щось потребує вогню — це не для літа.


6. Пітній

На певному етапі, коли ти вже спробував усе, залишилось тільки одне — пітніти. Так, сидіння в авто нагрілося до температури Сатурна. Так, твій мозок вариться, мов яйце на плиті. Але ти — пітнієш, отже – твій організм працює на тебе.


7. Подумки перенесися на Аляску

Закрий очі й уяви себе на Алясці. Там навіть влітку не більше +15 за Цельсієм. Якщо фантазія сподобається – спробуй переїхати на постійне місце проживання.


Висновок

Літо — не ворог, а суворий вчитель. Воно вчить нас бути витривалими, цінувати кондиціонер, поважати холодний компот і дружити із вентилятором.

Тримайся! І пам’ятай: зима — вже ближче, ніж тобі здається.

Публікація підготовлена за допомогою ШІ