Під час воєнного стану робота територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК — колишніх військкоматів) має бути максимально прозорою та відкритою для громадян. Проте, у Вінницькому ОМТЦК та СП штучно обмежують доступ, створюючи незрозумілий з точки зору логіки й здорового глузду, ажіотаж.
Такий підхід викликає цілком логічне запитання: чи бояться військові комісаріати діалогу з громадянами і чому?
Основні проблеми, притаманні Вінницькому ОМТЦК та СП:
- Відсутність у «піксельних» чітких знань та дотримання Статуту Збройних Сих України.
- Відсутність або умисне «втаємничення» від громадян України відповідальних осіб, які з питань роз’яснення законодавства, мобілізації чи захисту прав призовників.
Можливі причини такої закритості:
- Корупція
- Небажання надавати роз’яснення щодо прав громадян – бо у медіа нерідко з’являється інформація про порушення при вручення повісток або під час мобілізації.
- Страх перед публічним обговоренням скандальних ситуацій чи перевищення повноважень окремими працівниками ТЦК.
- Недостатня кадрова укомплектованість або організаційна неготовність до системної роботи з населенням.
Чому це небезпечно?
Юристи та соціологи інформують, що закритість ТЦК у воєнний час лише поглиблює недовіру громадян до процесу мобілізації та підриває суспільну єдність. Прозорість і відкритість мають стати основою взаємодії між державою і громадянином навіть (а особливо) у воєнний період.
До публічного інформування про свої функції сучасне покоління воєнкомів-посадовців не звикло. Прикриваючись образом «уявного ворога», у міському ТЦК окремі наділені носінням вогнепальної зброї, навіть громадян України пробують «маркувати», як потенційних «зловмисників». Що це – маразм чи наслідки ПТСР від затяжного «воєнного стану»? Громадяни України мають право знати, чому начальник Вінницького об’єднаного міського терцентру комплектування та соцпідтримки підполковник Олександр Лунгу ховається від людей – це прояв страху?
Поки громадяни чекають на ці відповіді, а правова система закликає до прозорості, Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський інформує про цілком реальну перспективу працівників ТЦК – відправку у зону бойових дій.
Аби деякі воєнкоми не тікали від життя, просто… зникаючи. Не в буквальному сенсі, звісно. Ж бо фізично вони на місці, але “на прийомі немає”, “на нараді”, “у відрядженні”, або взагалі “не передбачено прийому громадян у воєнний час”. І жодної відповідальності. Люди, які хочуть отримати роз’яснення, оскаржити дії посадовців чи подати документи — залишаються ні з чим…
Замість діалогу з суспільством — мовчання. Складається враження, що це навмисна поведінка посадовців, адже будь-яке питання може виявити порушення, зловживання або просто людську байдужість до прав призовників та резервістів.
Чому це важливо?
- 📢 Громадяни мають право знати, хто приймає рішення щодо їхнього життя і здоров’я.
- ⚖️ Прозорість ТЦК — це не забаганка, а обов’язкова умова демократичного суспільства, навіть у час «воєнного стану».
- 🛑 Приховування від людей — це не стратегія, це страх. Страх втратити посаду, почути правду, відповідати за дії та зустрітися із наслідками.
⚖️ Юридичне обґрунтування права громадян на публічний прийом у ТЦК
- Конституція України
Стаття 40 Конституції України гарантує:
«Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади… та одержувати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.»
📌 Це означає, що особисте звернення є гарантованим правом кожного громадянина.
- Закон України «Про звернення громадян»
🔹 Стаття 1 визначає право громадян звертатися в усній або письмовій формі до органів державної влади, зокрема шляхом особистого прийому.
🔹 Стаття 22 зобов’язує посадових осіб:
«Забезпечити особистий прийом громадян».
🔹 Стаття 7:
«Громадянин має право особисто звернутися на прийом до посадової особи…»
🔹 Особливий пункт: Встановлення обмежень на особистий прийом допускається лише за рішенням КМУ або ВРУ та повинно бути обґрунтовано публічно. Наявність воєнного стану не скасовує основні права, якщо інше прямо не передбачено актами вищого рівня.
- Постанова Кабінету Міністрів України №348 від 24.03.2004 (зі змінами)
«Про затвердження Типового порядку проведення особистого прийому громадян у органах виконавчої влади»
📌 Визначає, що кожен орган влади зобов’язаний:
- Опублікувати графік прийому.
- Забезпечити можливість попереднього запису.
- Розміщувати інформацію про посадових осіб, які ведуть прийом.
🔻 Порушення цього порядку – пряме порушення законодавства.
- Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Хоча цей закон регулює питання мобілізації, він не містить жодної норми, яка б скасовувала право громадян на особисте звернення або прийом у ТЦК.
❗️Висновок:
🔹 Територіальні центри комплектування є органами державної влади.
🔹 Громадянин має безумовне право на особистий прийом.
🔹 Відмова у прийомі або ухилення посадових осіб — це порушення закону та може бути підставою для:
- скарги до вищого керівництва ТЦК;
- звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
- подання позову до суду про порушення прав.
📌 Якщо вас не допускають на прийом або ігнорують ваше звернення — фіксуйте це письмово, подавайте заяву з вхідним номером і вимагайте письмової відповіді.
Ось шаблон скарги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена) щодо порушення права на особистий прийом у ТЦК (військкоматі):
📄 СКАРГА (створено за допомогою чату GPT)
до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
про порушення мого права на особисте звернення до органу державної влади
Прізвище, ім’я, по батькові:
[Ваше ПІБ]
Адреса для листування:
[Ваш фактичний або зареєстрований адрес]
Телефон / Email:
[Ваш контакт]
Дата:
[дд.мм.рррр]
Кому:
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008
Email: hotline@ombudsman.gov.ua
Суть скарги:
Я, [Ваше ПІБ], відповідно до статті 40 Конституції України та Закону України «Про звернення громадян», маю гарантоване право на особисте звернення до органів державної влади, зокрема до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
Проте [вкажіть назву ТЦК, наприклад: «Шевченківський районний ТЦК м. Києва»] не забезпечує відкритого прийому громадян. Мною було здійснено спробу звернутися особисто до керівництва ТЦК [вкажіть дату], проте:
- мені було відмовлено у допуску на територію ТЦК без письмового виклику;
- на території ТЦК не оприлюднено графіків прийому або відповідальних осіб;
- письмові звернення ігноруються / відповідь не надано у встановлений строк;
- охорона або працівники відмовляються фіксувати моє звернення або передати його відповідальній посадовій особі.
Такі дії посадових осіб ТЦК є порушенням мого конституційного права на особисте звернення та права на доступ до публічної інформації. Це прямо суперечить:
- ст. 40 Конституції України,
- ст. 1, 7, 22 Закону України «Про звернення громадян»,
- Постанові КМУ №348 від 24.03.2004 р.
Прошу:
- Вжити заходів парламентського контролю та впливу на ТЦК щодо усунення порушення мого права.
- Зобов’язати відповідальних осіб ТЦК забезпечити належний публічний прийом громадян відповідно до чинного законодавства.
- Повідомити мене про результати розгляду цієї скарги у встановлений законом строк.
З повагою,
[Підпис]
[Ваше ПІБ]
✅ Додатки (за наявності):
- Копії звернень до ТЦК
- Фото/відео, які підтверджують відмову в доступі
- Вхідний номер попередньої заяви (якщо був)
🔹 Як подати скаргу:
- Електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua
- Через сайт: https://ombudsman.gov.ua
- Поштою: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8