Музика – лікує, створює настрій, підвищує активність, надихає, допомагає релаксувати. Психологи навіть виокремили музикотерапію у один із доволі ефективних засобів впливу на свідомість людини. Науковці, досліджуючи вплив музики на емоційно-образну сферу, нерідко згадують у своїх дослідженнях і український «Щедрик» подільського композитора Миколи Леонтовича, відомий світовій спільноті як неодмінний супровід різдвяних свят «Carol of the Bеlls».
Виявляється, мотив цього твору з 4-х звуків у межах півторатону, завдяки своїй безперервності та позитивному звучанню підсвідомо формує у людини піднесений настрій, продукуючи в організмі гормони щастя. Українська дослідниця, доктор філософії мистецтва, науковиця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Валентина Кузик поділилась своїми напрацюваннями, що їх авторка представляла на наукових конференціях в Україні та закордоном.
– Валентино Володимирівно, Вашому авторству належить ґрунтовне дослідження щодо так званого «магічного коду «Щедрика». В чому полягає його унікальність і вплив на людину?
Майстер Леонтович створив первісний архетип із так званих «народних примітивів» – мотив із 4-х звуків у межах півторатону, що сприймаються на рівні підсвідомості, як мантра, що може ввести людину у гіпнотичний стан. Головними психологічними чинниками дії такого мотиву є принцип «perpetuum mobile» – «вічний рух» ostinato: він повторюється з проведенням в усіх партіях 68 разів! Мелодичний малюнок сопранової партії змінюється басами, що активізує звучання та сприйняття. Хорова мініатюра швидко налаштовує на позитив, підвищує життєвий тонус. Текстове першоджерело пов’язано з дохристиянською добою, коли новий рік починався із ранньої весни, з поверненням в Україну ластівок (друга половина березня). Тому «Щедрик» – символ відродження, новацій і має таку потужну енергетичну силу. Водночас, його популяризація на американському континенті відбулась після перекладу і презентації як «Колядки дзвіночків» у 1936-му році у Нью-Йорку в «Medison Square Gaden» у виконанні студентського хору під орудою Пітера Вільховського. З того часу український мотив шириться світом як традиційна різдвяна пісня, що теж символічно, адже теж знаменує народження. До речі, у світі зараз понад 300 різних аранжувань та версій «Щедрика». Він звучить у таких відомих американських кінострічках, як «Один вдома» та «Harry Potter».
– Але ж не «Щедриком» єдиним…
Безперечно. Український геній ХХ століття створив чимало композицій, що мають релаксаційні властивості, створюють атмосферу спокою та можуть застосовуватись для медитативних практик. Наприклад, твори «А вже сонце заходить», «Із-за гори сніжок летить», «Ой лугами-берегами», «Гаю, гаю, зелен розмаю», «Ой не пугай, пугаченьку», «Ой з-за гори кам’яної», хорова Прелюдія, що співається без слів як вокаліз, та багато інших. Стимулюють позитивний настрій такі обробки народних пісень, як «Женчичок-бренчичок», «Гра в зайчика», «Мак», «За городом качки пливуть», «Зажурились галичанки», оригінальні авторські хори «Літні тони» та «Льодолом» а слова Г. Чупринки, «Моя пісня» на слова К. Білиловського. Переконана, що для виховання у молодого покоління основ національної свідомості не можна оминати творчість Майстра з українського Поділля, що дає розвиток творчості, формуванню емоційно-образних уявлень для повноцінного й всебічного розвитку.
– Термін «музикотерапія» – означає «зцілення музикою». Чим особливі у цьому сенсі твори Леонтовича?
Суттєвий феномен його музики – універсальні закони людського мислення, закладені у обробках народних шедеврів. Кожен твір несе потужну енергетику, так звану енергію «ХА» (повітря, першого подиху), оскільки виконавець має по-особливому побудувати своє дихання, а «споживач» підлаштуватись під сприйняття. Музичне інтонування містить настроєвість і колорит, налаштовує на добро. Слухаючи його музику, людина гармонізує внутрішній світ, відновлює фізичний, емоційний, інтелектуальний стан, оскільки виникаюче відчуття насолоди здатне знімати психофізіологічне навантаження, а у поєднанні із словесним матеріалом, слугує засобом корекції та реабілітації. Це стосується і його духовних творів, де імпульс надії, віри, огортає навіть мінорні ноти.
– Що порадите послухати, щоб швидко відновитись після навантаження?
Звісно, обробки козацьких і стрілецьких пісень, їх чимало: «Гей, ви, стрільці січовії», «Прощай слава», «Отамане, батьку наш», «За нашою слободою» та інші. А також породжують гарний настрій «Дударик», «Ой, устану я в понеділок», «Черчик», «Через село», «Дала мені мати корівоньку», «Ой вийду я на вулицю», що активізують волю, дають пружний імпульс маршової чи навіть танцювальної енергетики, щоб бути динамічним і готовим до рушійної дії. Щоправда, у «Дударику» є все – і рушійність, і сум. Леонтович бачив у ньому свій «музичний портрет» то ж мислив його філософськи. Такі дарунки полишив наш український Геній людству, у добро, благочестя і розум якого вірив.
– Дякую Вам за інтерв’ю.
Спілкувалась Наталія Журбенко
Довідково. Валентина Кулик – лауреатка премії ім. М. Лисенка, членкиня Національної спілки композиторів України.
