Власною агресією можна управляти, якщо досконало знати свій гормональний фон. У ендокринології «добра і зла» розібрались українські науковці, які оприлюднили результати дослідження на щурах у «Фізіологічному журналі» Національної академії наук України.
-У щурів з агресивним типом поведінки вміст гормону (тестостерону) був достовірно вищим, порівняно із тваринами із субмісивним (покірним, конформним) типом поведінки, незалежно від віку, – до таких висновків дійшли науковці Л.Д. Попова та І.М. Васильєва, дослідивши поведінку щурів-самців.
Ті ж самі принципи діють і у людей: вищий тестостерон – вища агресивність. Вміст цього гормону у плазмі крові є специфічним маркером за яким можливо визначити агресивність чи, навпаки, субмісивність. Штучне введення тестостерону підвищує у людині «зло». За низького рівня серотоніну (так званий «гормон щастя») симптоматика підсилюється. Натомість підвищення серотоніну – позитивний фактор для так званої адаптивної форми агресії – соціального домінування або лідерства.
Зокрема, у чоловіків – дві форми агресії: імпульсивна та контрольована, які теж залежать від рівня серотоніну. Низький рівень гормону у мозку – імпульсивна агресія, високий, як правило, поведінка контрольована.
Серотонін бере участь практично у всіх життєво важливих функціях організму і має найважливіше значення у регуляції багатьох форм поведінки. А «жіночий» гормон естроген здатен контролювати серотонінергічну систему мозку. Поведінка піддослідних щурів-самиць підказала дослідникам зв’язок вмісту естрогену, природного циклу та афективної поведінки.
-У ключові дві останніх фази статевого циклу спостерігається підвищена тривожність і депресивність у порівнянні із фазою спокою, – констатували дослідники Ю.О. Федотова та Н.Е. Ордян.
Ці стани, коли відповідно підвищувався і знижувався вміст естрагену, «провокували» афективну поведінку у щурів. Але варто було вченим стимулювати тварин ін’єкціями «гормону щастя», як «дівчатка» ставали добрішими, врівноваженішими і дружелюбнішими. Результати науковців дозволили вибудувати «хімію мозку» і для жінок – якщо під час ПМС регулювати рівень серотоніну відповідно зменшуватимуться прояви агресивності і афективних станів. Чимало адвокатів успішно використовує ПМС в якості поважної причини для пом’якшення вироку у суді, обмежуючи відповідальність у період підвищеної агресивності жінок.
Власну біологію «добра і зла» варто знати. Однак, експериментувати із своїм гормональним фоном за допомогою фармпрепаратів доречно лише під наглядом досвідченого лікаря. А ось набути потрібного рівня агресії чи, навпаки, додати «жіночності» можливо за допомогою певних продуктів, що містять підвищений рівень тих чи інших гормонів. Наприклад, тестостерон підвищать всі види м’яса і яєчний жовток, морепродукти, серотонін – банани, гіркий шоколад, полуниця, естроген – насіння льону, курага, капуста.
Ці принципи діють, звісно, коли відсутність контролю власної агресії не пов’язана із порушеннями функцій головного мозку, щитовидної залози, родовими, черепно-мозковими травмами чи іншими патологіями.
