Понад 40% захворювань, які зафіксовані у статистиці за Міжнародною класифікацією хвороб -10 (МКХ-10) в Україні – надумані самими пацієнтами. Так вважають вітчизняні терапевти, акцентуючи на нагальності впровадження реабілітаційних заходів з метою максимального відновлення працездатності людей та зменшення навантаження на бюджети усіх рівнів.
Тож як позбавитись недуг і підтримувати життєвий тонус розповіла вінницька фізтерапевтка, очільниця ГО “СПІНОЗА” Наталія Журбенко.
-
Ліки дорожчають, а побічні реакції від них викликають інші захворювання – що робити? Розпочати економити, підбираючи, за допомогою сімейного лікаря, розумну альтернативу. І карантин, як не парадоксально це звучить, – найкращий час, щоб приділити якнайбільше уваги собі і нарешті позбавитись багатьох недуг. Адже чисельні дослідження підтверджують, що ефективність лікування лише на 60% залежить від медиків, а 40% – це старання самого пацієнта, – каже фізтерапевтка.
Фахівці-психологи, у свою чергу, запевняють про, здебільшого, психосоматичний характер більшості захворювань. Є люди, яким стан «немочі» подобається: «завдяки» хворобі вони отримують більше уваги, турботи – від лікарів, близьких. Мало хто цікавиться саморозвитком аби усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки недуги: типова помилка пацієнта – заперечення навіть думки про те, що, окрім пігулок та процедур, потрібна допомога психолога.
Тому реабілітація має бути комплексною. Сучасні протоколи лікування вже виключають антибіотики при легких формах недуг. Натомість сімейні лікарі все частіше рекомендують своїм клієнтам підсилювати імунітет вітамінами і мікроелементами, яких не вистачає в організмі і… “менше гуглити свої симптоми”.
-
Наша поведінка змінюється в залежності від дефіциту в організмі певних елементів – приміром, Вас починає «тягнути» на квашену капусту чи жирну рибу. У такий спосіб організм сигналізує про зміну бактеріальної флори шлунку та нестачу вітаміну Д, що міститься у риб’ячому жирі. Їжа може бути і є для нас ліками. Причому, досить ефективними: під час реабілітації у санаторіях не дарма призначається дієтичне харчування. Навчитись прислухатись до потреб організму – легко. Наприклад, щоденне вживання 40 гр шоколаду, стимулюючи вироблення серотоніну – «гормону щастя», додасть позитиву у день, а калій, магній, фосфор, кальцій, мідь, цинк, залізо і вітаміни групи В – здоров’я, – коментує Наталія.
Окремо слід приділяти увагу профілактичним заходам: оздоровлення – теж праця, що включає не лише збалансування харчування, а й психогігієну, виконання фізичних вправ, розвиток моторики, когнітивних функцій – пам’яті, уваги, сприйняття, мислення.
За даними Мінсоцполітики станом на 2020-й рік, майже кожен 10-й в Україні має інвалідність. Це пов’язано як із економічними, так і соціальними чинниками. Низькі доходи населення і відсутність широкої інформаційної пропаганди здорового способу життя фактично стимулюють збільшення захворюваності і продукують появу чималої кількості іпохондриків: медики отримують матеріальне заохочення від НСЗУ за кількість пацієнтів, а пацієнти не проти отримувати від держави кошти “за групу” та користуватись пільгами за інвалідність. Реабілітації прагнуть одиниці – матеріально це поки що не вигідно.
Підсилює певні хвороби і екологія місцевості, клімат, склад і якість води. Так, вінницькі онкологи Подільського регіонального центру онкології у 2020-му році діагностували понад 4000 випадків злоякісних новоутворень. На жаль, констатуючи факт, про етіологію цієї статистики серед вінничан меддослідники промовчали. Натомість екологи неодноразово інформували громадськість через пресу про регіональні зміни у складі води, грунту, атмосферні викиди шкідливих виробництв, якість окремих харчових продуктів та побутових товарів у торгівельних мережах.