У приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області відвідувачі не можуть роздітись: не має гардеробної. Мокрі парасольки і верхній одяг люди вимушені брати до залів засідань. Безгосподарність у суді виправдовують банально – на це не має бюджетних коштів. І так вже 24 роки поспіль.
«…кошти на облаштування приміщення гардеробу у Вінницькому міському суді Вінницької області не виділялись (йдеться про бюджетні асигнування станом на 14.06.2021 року – Авт.), наявність вільних площ для облаштування приміщення гардеробу відсутня», – констатував керівник апарату Вінницького міського суду Вінницької області О. Цибко на заяву журналістки ГО «СПІНОЗА».
Задавнена проблема залишилась у спадок від «попєрєдніков». Обійнявши посаду рік тому, відповідальний посадовець нею не переймався, допоки питання руба не поставили представники масмедіа.
Однак, судячи із відповіді, посадовцю байдуже на важливе господарче й етичне питання. Водночас, для відвідувачів суду і самих суддів дискомфорт очевидний.
«Взимку я брала участь у судовому у засіданні у якості свідка і була вимушена покласти свій пуховик на стілець у кабінеті судді. А коли його забирала, помітила мокрі плями, що залишились від снігу. Було дуже незручно, ніби я навмисне продемонструвала судді свою невихованість і неохайність», – розповідає Олена.
Учасники судових засідань нерідко полишають суддям «на згадку» й калюжі від парасольок, бо їх теж ніде залишити за відсутності гардеробної.
«Дратує, коли адвокати беруть участь у засіданнях, не знімаючи куртки, або розкладають парасольки у залі засідань – це неповага до судді! Але цькувати захисника за відсутність елементарних умов, які суд мав забезпечити – незаконно», – констатує суддя Вінницького міського суду Вінницької області, який побажав залишитись анонімом.
Приміщення по вулиці Грушевського 17 у м. Вінниці суди займають із 1997 року. І за 24 роки роботи господарчі питання тут вирішувалась вкрай незадовільно. О. Цибко у своїй відповіді скаржиться, що, мовляв, його обмежують бюджетні рамки. Проте, це не аргументи на фоні комфорту та рівня діджеталізації, які змогли у короткий термін забезпечити собі і людям вінницькі адмінсуди. Як? То вже вельми цікаве питання і тема для іншої публікації.
