Місяць: Січень 2022

У Вінниці деякі працівники соціальних служб примушують одиноких та немічних людей переписувати на них житло. Посадовці вимагають «додаткового стимулу» для виконання своїх службових обов’язків, а коли підопічний йде на поступки – його життєва ситуація штучно погіршується.

Про це повідомила інформаторка Тетяна (ім’я змінено з міркувань безпеки – авт.) додавши, що ця «схема» працює вже давно й поки що успішно.

«Сама нещодавно зламала ключицю і потребую сторонньої допомоги. Але, звернувшись за підтримкою до соцслужб, дізналась, що на таку допомогу розраховувати не можу – у мене є рідня, яка має про мене турбуватись. Знаю, що таку допомогу отримують люди одинокі та немічні, однак, недовго – допоки не перепишуть своє житло на соцпрацівника. Схема працює давно і вже перевірена», – розповіла Тетяна.

На жаль, в умовах економічної кризи та триваючого конфлікту на Сході країни, правові й етичні норми нівелюються і меркантильні інтереси переважають загальнолюдські і соціальні. Інформаторка Тетяна додала, що отримавши відмову у підтримці соцзахисту у скрутний для неї час, відчула розчарування й пригнічення від власної незахищеності й нехтування нею з боку державних інституцій.

«Син не заробітках за кордоном – у Вінниці не знайшов можливості чесного й достойного доходу, невістка доглядає онука, що має суттєві порушення здоров’я. Сподіваюсь на підтримку сусідів та друзів – думаю, впораюсь і відновлюсь після травми. А ось тим, хто не має такої підтримки – співчуваю щиро. Їх швидко «облапошать» спритні й нечесні держслужбовці», – переконана Тетяна.

Скільки таких одиноких і, фактично, беззахисних – добре знає місцева влада. На думку Тетяни, самоврядцям варто переглянути механізм добору піклувальників за одинаками, зваживши на їх власне матеріальне становище та морально-етичну частину роботи.

Фахівці ДУ “Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України” http://cgz.vn.ua/ (раніше санстанція-авт.) – вітчизняні «рекордсмени» з тестування на Covid-19. Найрезультативніший день минулого року – 2800 тестів. Це один із найвищих показників по Україні на сьогодні.

Подробицями поділився заввідділом епіднагляду та профілактики інфекційних захворювань Степан Томин.

        – Лабораторія особливо небезпечних інфекцій отримала “нове життя” завдяки реалізованому у 2011 році українсько-американському проекту зі зниження біологічної загрози. Тепер тут дiють найсуворiшi вимоги вiдповiдно до міжнародних стандартiв: окремий вхід iз персональним кодом для персоналу, магнітні ключі в кабінети, маски, спецкостюми, рукавички, зразки лаборанти віддають через спецiальнi передавальні вікна. Це не примха, а питання життя і смерті: люди працюють зі смертельними вірусами і безпечність може дорого обійтися. Біоматеріал знезаражується у спеціальному автоклаві і передається для утилізації. Щорічно лабораторія проходить аудит та пiдтверджуе сертифікат акредитації.

Окрім ПЛР-досліджень лабораторія проводить низку серологічних аналізів. Весь процес відбувається під відеоспостереженням, виключаючи будь-яку фальсифікацію.

– Завдяки цим суворим заходам, навіть у гострий період, вдалося зберегти здоров’я персоналу. Деякі колеги, на жаль, не уникли зараження короновірусом, але ці випадки — побутові і жодним чином не пов’язані iз роботою, – констатує Степан Томин. – До речі, після вакцинації проти короновірусу в квітні-липні 2021 року, ніхто з наших співробітників не захворів. На сьогоднішній день усіма співробітниками пройдено вакцинацію.

У березні-квітні 2020 року доводилось працювати до 24 годин на добу.

– Ми почали iз 200 тестів на день і більше обробити було вкрай проблематично – близько десятка лаборантів «вручну» не справлялися з навантаженням. Добре, що нашому керівництву вдалося в терміновому порядку придбати потрібне обладнання – і тоді ми вийшли на «рекордний» для України показник — близько 2800 тестів на добу, – зазначила завідуюча мікробіологічною лабораторією Людмила Скорун.

– Потребу охорони здоров’я Вінницької області ми задовольнили. Якість і оперативність — гарантуємо: наші результати відразу вносяться в загальну систему обміну інформацією по Covid – 19, а для осіб, які бажають виїхати за кордон – з перекладом на англійську мову. Така послуга платна. Також, періодично ми направляємо позитивні результати до столичної лабораторії, аби визначити штам, який поширений на сьогоднішній день. Поки що «гуляє Дельта», але, думаю, після новорічної міграції в Україну зайде «Омікрон», – інформує С. Томин.

До речi, ПЛР-тестуватися просто: за три години «до» – не їсти, не використовувати краплі для носа і аерозолі для горла, не пити рідини. Решта навчений персонал зробить сам – забір слизу з носа і горла проводять спритно й охайно.

За словами С. Томина, сертифікат Вінницького Центру МОЗ України приймають всі країни світу: у двох Q-кодах зашифрована вся необхідна інформація — персональні дані тестованого та ідентифікація Центру. Вартість послуги досить низька порівняно з приватними лабораторіями -660 гривень, а результат можна отримати вже через пару годин. Це одна з найбільш “оперативних” лабораторій регіону. Якщо мова йде про отримання тесту на антиген – такі, як правило, вимагають після повернення з-за кордону, результат доступний вже за 20 хвилин. Подейкують, що багато вінницьких приватних лабораторій віддають «свої» тести на Малиновського 11 і, не напружуючись продають їх своїм клієнтам, але вже дорожче.

Працівники лабораторії ж трудяться «за зарплату і стаж»: надбавки строго врегульовані законодавством і статус «державної» установи не дозволяє розгорнути комерцію.

До речі, громадянам України при в’їзді в Україну необхідно встановити і активувати програму «Вдома» і почати самоізоляцію через 72 години після в’їзду. За цей час у вас є можливість пройти ПЛР-тестування або зробити експрес-тест на антиген за 360 грн в лабораторії Вінницького Центру. У разі негативного результату самоізоляція не застосовується. Якщо тест позитивний – самоізоляція на 10 днів.

У Вінницькому міському суді Вінницької області – резонансна подія: суддя проголосила Ухвалу у «рядовій» адмінсправі надурочно. Нащо ж суддя порушила, насамперед, свої трудові права та права учасників процесу. Та чи стане її “зловживання працеголізмом” прикладом для наслідування колегами?

Прокоментувала подію голова Вінницького міського суду Вінницької області Ганна Гайду.

«…порушені у Вашому зверненні питання виходять за межі повноважень голови суду», – відповіла пані Гайду.

Водночас, очільниця суду звернула увагу на рішення Ради суддів України №54 від 25.11.2021 року «Про особливості обліку робочого часу суддів».

У рішенні йдеться про винятки, коли судді можуть вершити правосуддя у вихідні, святкові та неробочі дні, а також у надурочний час. До таких відносяться «…виконання невідкладних або непередбачуваних завдань…». Такими є виконання окремих вимог Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України.

Загалом, судді мають працювати 40 годин на робочий тиждень. Організувати свій час мають так, аби справи розглядались у розумні строки. «Непередбачувані завдання» держава оплачує на загальних підставах, вважаючи цілком достатнім фінансування оплати праці суддям. Тобто, понаднормова праця судді – його власне побажання. Прояви такої «активності» фіксуються.

«Облік робочого часу судді у робочі дні здійснюється відповідальною особою суду», – йдеться у вищезазначеному рішенні Ради суддів України.

Але у відповіді керівниці суду Г. Гайду не має інформації, хто виконує таку роботу у Вінницькому міському суді Вінницької області. Як і не має чіткої відповіді чи етично проголошувати Ухвалу далеко за 18.00, нехтуючи власним часом учасників процесу й інших працівників суду.

«Звернути уваги суддів, що відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддя серед іншого зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів…», – радить Рада суддів України своїм колегам.

Проте, на практиці для окремих працівників Вінницького міського суду, «високі стандарти поведінки» наразі тільки декларація. Baсk to USSR, де віншували за «вал», а не за якість, схвалювали самопожертву, а не здоровий егоїзм, культивували авторитаризм, а не дотримання прав людини?