А у армії – червона риба, оливки й шоколад…

Незабаром – весняний призов. Юнаки та юнки готуються до лав ЗСУ аби навчитись боронити країну. Про власний досвід особливостей військової служби, психічну стійкість, перемоги і поразки розповіла «старожил» із 27-річною вислугою – старлей, вінничанка Марина Прищепа (Гейко).

— Марино, розкажи про свої «життєві університети»…

— 19-ти річною влаштувалась на військову службу. У вінницькому педвузі заочно здобула першу вищу освіту вчителя початкових класів. Після 20-ти років вислуги, під час декрету, вирішила стати психологом і за два роки отримала диплом у Вінниці. Тримісячні курси підготовки офіцерів – і я вже не прапорщик, а офіцер. На пенсію пішла вже «ветераном» із 27-річною вислугою і званням старшого лейтенанта ЗСУ.

— Чому обрала психологію?

— Пізнавала цей напрямок поступово, навіть придбала колись популярні курси «Ешко». Цікаво, що там у людях в голові. Й особисті життєві моменти теж у мене були. Знаю, спочатку варто розібратись зі своїми «тараканами», а потім лікувати людей. Тому після розлучення вступила у вуз післядипломної освіти на другу спеціальність.

— Що запам’яталось із навчальної програми?

— Математичні методи у психології. Вважала, що це суто гуманітарний напрямок. Однак, як з’ясувалось, опитувальники Айзенка, Спілбергера-Ханіна – й до сьогодні використовують за затвердженим у Міноборони переліком діагностичних методик аби класифікувати психотип, рівень тривожності. Щоб опрацювати ці опитувальники, потрібні підрахунки.

— За час служби, що ти вважаєш найбільшим «фартом»?

— Становлення, як офіцера. Офіцерську посаду психолога мені пропонували у Нікополі, Миколаєві. Звісно, я бажала залишитись у Вінниці, але шанс був – один із 100. І він спрацював! За два дні до присвоєння офіцерського звання, мене призначили у Вінницю. Це було нереально, але з того моменту я усвідомила – у житті завжди є шанс!

— Чи часто доводилось діагностувати постравматичний синдром у колег по службі?

— Я працювала з усіма категоріями військовослужбовців: і строковою службою, і льотного складу, і тими, хто повернувся із зони бойових дій. Постравматичний синдром – клінічний діагноз, його не так часто ставлять у нас в армії, оскільки стресостійкість – одна із головних характеристик військових.

— Психологія строковиків і контрактників суттєво різниться?

— Все індивідуально. Період адаптації може тривати від трьох до восьми місяців. Багато залежить від особистісних якостей — екстраверт, інтроверт, темперамент,  попередній досвід психотравм, попередні умови проживання, виховання. Багато питань до призовних комісій – вже призваних ми списували із грижами, операційними втручаннями – чому діти потрапляють в армію із такими захворюваннями?

— Можливо, з міркувань, що в армії підлікують державним коштом?

— Навряд (Посміхається – авт). Але були такі хлопці, що і зуби собі ставили, і носові перетинки рівняли під час служби у ЗСУ. Як правило, хлопці із сіл, де не було доступу до комп’ютера, до Інтернет-мережі більш закриті, відчужені й адаптуються повільніше ніж міські, які і за кордоном побували, а деякі вже й власними сім’ями встигли обжитись. Це щодо строковиків, а контрактники – частіше вони більш свідомі, бо розуміють куди йдуть і що отримують під час служби.

— Преса гучно писала про історію офіцерки, яка подала до суду на командира за сексуальні домагання. Чи не звертались до тебе жінки-військові із такими проблемами? Чи не помічала ти, що військовослужбовці-чоловіки ставляться до колежанок із підвищеним гендерним інтересом, ніж це передбачають статутні відносини?

— Перше моє місце проходження служби – військова частина під Вороновицею на Вінниччині. На добу нас закривали у бункер і ми виходили на вулицю лише на сніданок, обід та вечерю. Жодних проявів сексуального насильства особисто я не відчувала. А зараз у армії 2/3 жінок – наша структура дуже ожіночнилась. Тож думаю, боятись слід чоловікам (Посміхається – авт.). Направду, військовослужбовці – керовані і ними легко управляти, бо все врегульовано наказами й Статутом. І якби такі випадки направду траплялись – на це б не могли просто закрити очі, надто багато тих «очей». Хоча…

— Депресивні стани, нагнітання ситуації щодо військової агресії, створення моделі внутрішнього-зовнішнього ворога – це все психологічні маніпуляції. І психологи відзначають, що ця інформаційна тенденція цілеспрямовано культивується вже 8 років поспіль. Які наслідки можуть настати для суспільства?

— Людиною, яка відчуває страх, легше керувати. Я часто пояснюю ці моменти на зустрічах. Наводжу приклад – аби не наполохати коня, йому вдягають «шори» на очі і він бачить лише дорогу поперед себе. А коли зняти упряж, кінь вільно гулятиме луками й насолоджуватись життям. Тож коли людина у стресі, а нас свідомо тримають у стресі, аналізувати й систематизувати інформацію складно. Психіка людини займається тим, аби вижити.

— Чому ЗСУ, що мають у своєму складі відповідних фахівців, не вживають заходів для відновлення психічного здоров’я населення? Адже армія має більше потужностей, можливостей й арсеналу аби захистити цивільних, в тому числі й від психологічного насильства, що шириться нашою країною? Чим далі – тим страшніше: із якою метою це робиться?

— В армії поступово відбувалось скорочення, яке називалося реорганізацією – ліквідувались посади солдатів, сержантів, офіцерів. Рівень фінансового забезпечення, вимоги до діючих військових, престиж військової служби значно знизився у порівнянні з іншими професіями і спеціальностями. Ще коли я «носила погони прапорщика», ми зустрічались із населенням, пропагували військову службу, роз’яснювали різницю між строковиками й контрактниками. З того часу багато чого змінилося. Звільнилась я у грудні 2021 року…

— Тож які методи застосовують військові психологи задля виходу/виводу із депресивного стану?

— Коли ти не можеш вплинути на ситуацію — переключайся на те, на що можеш вплинути: власна безпека, повноцінне харчування, відпочинок. Бери відповідальність на себе за те, за що можеш відповідати. Наприклад, я можу вплинути на безпеку власної родини, задоволення власних потреб, своє здоров’я. Стабільний психічний стан завжди дозволяє реально оцінити ситуацію.

— Чому хлопці «косять» від служби?

— Система строкової служби безнадійно застаріла. Розглядається заміна строкової служби 4-х місячною посиленою військовою підготовкою. Думаю, за сучасних економічних реалій так буде ефективніше.

— Які дивіденди дає армія?

— Звання, стабільне грошове забезпечення, форма, гарантоване й непогане пенсійне забезпечення. Але є те, що, звісно, змінює психіку людини назавжди — участь у бойових діях.

— Які методи застосовували?

— Декомпресійні заходи, психоедукація (психологічна просвіта), психологічний супровід, підтримка, консультування.

— Траплялось, коли командири давали тобі незаконні накази? Підкорялась чи шукала обхідні маневри?

— Відверто злочинних наказів мені не давали. Коли я була незгодна, не йшла сліпо виконувати. В армії міцна ієрархічна ланка і є із ким порадитись. Всі помиляються, коли обізнаності в тих чи інших питаннях не вистачає.

— Пенсію вже оформила? Адаптувалась до цивільного життя?

— Пенсії трошки більше 11 тис грн «набігло»… Напочатку хотілось виспатись і нічого не робити. Зараз важко психологічно. В армії стан постійної тривожності. Тим паче зараз. І мій організм довго шукав, за що потривожитись у цивільному житті. Я казала собі: «Так, стоп. Будуємо короткострокові плани. А коли буде більше ресурсу – тоді довгострокові». Намагалась знайти те, що мені допомагає – хобі, спілкування з дитиною, колегами, навчання, серіали і т.ін.

— Зараз налаштована на приватну практику чи пошук себе і релаксацію?

— У програми адаптації військовослужбовців від центру зайнятості не включалась. Займаюся приватною практикою, допомагаю у консультуванні організації «Мольфар». Віддаю борг і своєму сину, бо довгий час його не було зі мною.

— Науковою діяльністю ти не займалась?

— Ні, я практик: консультую індивідуально, а хотілося б спробувати групову роботу. Не думаю, що у центрі зайнятості мені запропонують таку роботу за достойні гроші.

— Що порадиш строковикам, які прийдуть в армію із весняним призовом?

— Умови служби зараз хороші. Харчують по каталогу, можна обрати собі, що їсти. Навіть червона риба у меню, оливки й шоколад обов’язково. Головне, «в’їхати» у систему і вірити в себе, армію, свої сили й можливості.

— Дякую за інтерв’ю.

Спілкувалась Наталія Журбенко

P.S. Інтерв’ю підготовлено в умовах підписаного Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні».

 

 

 

 

 

 

 

 

Начальник Вінницького райуправління поліції заборонив слідчим проводити розслідування

Вінницькі слідчі – відсьогодні бездіяльні завдяки вказівці начальника Вінницького райуправління поліції Віталія Курчика. Як повідомило джерело у слідстві, розслідування кримінальних проваджень припинено на невизначений термін.

Ситуація така, що розслідування зараз не проводимо. Коли робота у цьому напрямку відновиться – не знаю… Ніби-то зараз якась війна, а я – невиспана, бо після чергування…, — повідомило інформаційне джерело у слідчому відділі.

Ситуація виглядає доволі дивно, бо тоді під питанням цільове витрачання коштів платників податків: не працює слідство – за що платити слідчим поліції й іншим посадовим особам, задіяним у проведенні слідчих дій? За імітацію бурхливої діяльності?

 

Кого мав на увазі Почесний громадянин Вінниці?

Понад 25 років на службі в органах місцевого самоврядування і звинувачення колег у некомпетентності — почесний громадянин міста Вінниці Роман Аксельрод закликає почитати його дисертацію.

«Сучасні кризові явища у політиці, економіці, культурі, соціальній сфері є, в тому числі, і результатом політичної некомпетентності, непрофесіоналізму, що суттєво впливає на успішність і темп суспільних перетворень», — констатує автор дисертації «Компетентність, як ціннісна складова політичної культури владної еліти України» кандидат політичних наук Роман Аксельрод.

Вінничанин взявся за дослідження компетентності владної еліти України ще у 2015 році. На його переконання, об’єктивними вимогами, що висуваються до владної еліти України є налагодження політичного діалогу із громадськістю, знаходження компромісу та порозуміння.

Він наголошує, що складовими професійної діяльності владної еліти має бути почуття відповідальності, обов’язку, совісті, чесності і патріотизму.

Мірилом компетентності влади, на думку Р. Аксельрода, є реагування на потреби громадян. «… за неувагу до потреб громадян у поєднанні зі низьким професіоналізм представники владної еліти повинні відповідати своєю посадою», — підсумовує 65-річний вінничанин.

Враховуючи, що на роботі в органах місцевого самоврядування Роман Борисович понад чверть віку, його «піддослідними» стали його ж колеги. Кого ж конкретно мав на увазі, називаючи «некомпетентними», почесний громадянин Вінниці: владу до 2014 року чи після?

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педуніверситету ім. М.П. Драгоманова МОН України, де на кафедрі політичних наук і було виконано роботу. Науковим керівником та офіційним опонентом стали місцеві вінницькі політологи.

Що робити, коли адвокат халтурщик – роз’яснює вінницький центр БВПД

Адвокат «роздає» вашу із ним приватну переписку «направо й наліво», недбало готує процесуальні документи, при вас хамить суддям у суді чи взагалі відверто «грає» на стороні відповідача. Що робити?

У Вінницькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснюють – звертайтесь до Ради адвокатів Вінницької області.

«Підставою заміни (притягнення до відповідальності – авт.) адвоката… є неналежне виконання своїх зобов’язань за умовами договору… Можливе порушення адвокатом адвокатської таємниці є підставою для подання до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності адвокатської допомоги при Раді адвокатів Вінницької області (далі – Комісія)», — інформує в.о. директора Олександр Левицький.

До речі, Рада адвокатів Вінницької області (розташована за адресою м. Вінниця, вул. Соборна 53 – авт.) видає свідоцтва на право здійснення адвокатської діяльності тож має право як позбавити адвоката цього права, так і сприяти притягненню його до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Розпіарена вінницька адвокатка — направду шахрайка?

За фактом «діяльності» вінницької адвокатки порушено кримінальне провадження.

Про це повідомило джерело у прокуратурі.

Відомо, що «спритна панянка» має відношення до махінацій із землею та нерухомістю. За допомогою зв’язків у журналістських колах хитромудра юристка отримувала інформацію про заможних осіб і пропонувала їм свої послуги з юридичного супроводу.

В подальшому, завідомо знаючи про вчинення незаконних дій, використовуючи персональні дані клієнтів, «адвокатка» здійснювала правочини всупереч їх інтересам та без відома.

Слідство триває.

Вінницькі бухгалтери із «СПІНОЗою» розробляють проєкт з сучасних норм психогігієни праці

Вінницька обласна громадська організація «Вінницький обласний клуб бухгалтерів» та ГО «СПІНОЗА» розробляють проєкт з психогігієни праці журналістів та бухгалтерів.

Про виникнення ідеї для спільного проєкту розповіла очільниця профільної спільноти Лариса Гусар.

«Навантаження в роботі інколи буває надмірним. Причини різні – часті збої в роботі серверів, відсутність ІТ-навичок, системного підвищення кваліфікації, вчасного інформування професійної спільноти про законодавчі зміни, знань з таймменедженту… Відтак, людина зазнає перевтоми. Додають нервового напруження й внутрішні страхи можливої помилки — бухгалтери несуть фінансову відповідальність і це підвищує їх тривожність. Окрім перерахованого, є проблема із прямими контактами з податківцями, які б чули проблеми бухгалтерів і вміли б із ними працювати на законодавчому рівні», — розповіла про особливості роботи своїх колег Лариса Гусар.

На запит відгукнулась ГО «СПІНОЗА». У журналістській діяльності також є подібні проблеми. Тож спільне бажання до інформаціійно-просвітницької роботи у цьому напрямку спонукало громадських активістів до написання проєкту з психогігієни трудової діяльності, де організації домовились виступити партнерами.

«Проєкт має на меті охопити якомога більше коло бенефіціарів. Адже у інформаційному просторі практично не має інформації як дотримуватись психогігієни праці. Covid-19 привчив нас турбуватись про власне фізичне здоров’я, однак, не йдеться про опірність стресам, підвищення компетентності з методів профілактики», — констатує голова Правління ГО»СПІНОЗА» Наталія Журбенко.

Проєкт буде подано до конкурсної комісії Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Вінницької облдержадміністрації. В разі перемоги у конкурсі, автори, поміж інших заходів, планують випустити практичний посібник з психогігієни праці для професій, пов’язаних із постійним використанням гаджетів – журналістів та бухгалтерів.