Месяц: Август 2023

Фото з Головної сторінки Служба безпеки України (ssu.gov.ua)

Галузевий держархів Служби Безпеки України не має даних на вбитих у повоєнні роки Другої світової війни українців? Виходить так, оскільки інформативної відповіді на запит громадянки України надати не змогли.

Про це повідомляє ГО «СПІНОЗА» із посиланням на відповідь, надану СБ України.

«Повідомляємо, в ГДА СБУ… будь-яких відомостей про (ПІБ) не виявлено. Зазначаємо, що при проведенні пошуку здійснювалася перевірка за усіма можливими варіантами написання прізвища розшукуваної особи», — йдеться у відповіді посадовця архіву.

Отже, архіви на українців – учасників партизанського руху, вбитих по завершенню Другої світової війни – фактично втрачено? Чи, зловживаючи службовим становищем, посадові особи СБ України навмисне приховують інформацію про можливі злочини своіх КДБ-стських попередників?

«Для подальшого пошуку… радимо звернутись… до (іншого — Авт.) Галузевого держархіву…», — підсумовує відповідь СБУ-шник.

Ліквідність цього документу – відповіді на запит на персональну інформацію, звісно, викликає сумніви. Посадова особа із СБ України має знати й виконувати чинне законодавство – особливо, під час воєнного стану в країні.

А чинне законодавство передбачає, що у разі відсутності інформації у органу влади, він надає заявникові проміжну відповідь, хто саме володіє цією інформацією та здійснює переадресацію запиту. Отримуючи відповідь від розпорядника, орган влади скеровує її заявникові.

На жаль, на практиці виявляється, що окремі держслужбовці, обійнявши посади, не мають елементарних знань законодавства України.

Проєкт майбутнього Вінницького обласного краєзнавчого музею – Музей тоталітаризму. Розмістити його планують на території колишньої військово-польової ставки А. Гітлера «Вервольф» у Стрижавці. Одним із відомих вінничанам експонатів стане пам’ятник «Три солдати», який було демонтовано минулоріч із площі Європейської.

Автор світлини: користувач Turzh — власне фото

Про це розповіла заступник директора ВОКМ з наукової роботи Світлана Шароварська.

Світлина – з сайту ВОКМ.

«Спадок, що дістався вінничанам від тоталітарного режиму – пам’ятник «Три солдати» нині зберігається у підпорядкованому підрозділі – Комплексі пам’яті жертв нацизму (ставка «Werwolf» — Авт.). Розроблено проєкт Музею тоталітаризму, який заповнимо експонатами із фонду нашого музею», — інформувала С. Шароварська.

Поки що часові рамки виконання проєкту не визначено, через триваючий в країні воєнний стан. За словами С. Шароварської, кошторис для такого Музею складено, тож питання у фінансуванні.

А рештки полеглих у Другій світовій війні, що декілька десятків років для вінничан були місцем вшанування пам’яті загиблих у роки Великої Вітчизняної війни (термін, що вживався до 9 квітня 2015 року – дата, коли Верховна Рада України прийняла декомунізаційний пакет законів – Авт.), переміщено до меморіального комплексу по вулиці Київській. Пам’ять померлих оберігає атмосфера умиротворення, капличка та стрункі берізки.

Світлина автора сайту www.spinoza.in.ua

Державна служба України з питань праці наголосила на неприпустимості порушення прав студента на працю. Якщо вже роботодавець взяв на роботу студента – мусить враховувати особливості навчання та проведення сесій.

Таку відповідь на звернення журналіста ГО «СПІНОЗА» надали у державній службі України з питань праці.

«Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Відповідно до статті 2-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників не допускається», — інформували у Держпраці.

Посадовці наголосили, що у період дії воєнного стану, за порушення законодавства про працю передбачено адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність.

P.S. Відповідно до статті 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Суддя-спікер Вінницького апеляційного суду Володимир Медяний (світлину надано Вінницьким апеляційним судом)

Більше десятка справ призупинено Вінницьким апеляційним судом із використанням ст. 335 КПК України, тобто, у зв’язку із мобілізацією обвинуваченого. Але, після встановлення місця проходження служби військового, розгляд продовжується у режимі відеоконференцзв’язку. 

Судову практику прокоментував суддя-спікер Вінницького апеляційного суду Володимир Медяний.

«За приписами 335 КПК України, суди усіх інстанцій (від місцевого до касації – Авт.) можуть зупиняти провадження. За нашою практикою розгляду, зокрема, кримінальних проваджень, в разі надходження клопотання від обвинуваченого чи його захисту, суд апеляційної інстанції не зобов’язаний, а може зупинити кримінальне провадження на час призову. Аби пересвідчитись у тому, чи особа дійсно призвана до ЗСУ, суд здійснює перевірку», — роз’яснив В. Медяний.

За словами судді-спікера, служба у ЗСУ аж ніяк не звільняє військовослужбовця від кримінальної відповідальності, щирого каяття та спокути провини.

Призивати чи не призивати військовозобов’язаного – вирішує терцентр комплектування та соцпідтримки ЗСУ. Коли людина у статусі обвинуваченого, але суд не призначив їй покарання у вигляді тримання під вартою, мобілізувати та припинити судовий розгляд справи можуть. Проте, й тут є нюанси, а саме – місце служби. В разі, наприклад, якщо військовослужбовець перебуває не у зоні активних бойових дій, слухання продовжують у режимі відеоконференцзв’язку.

«Суд має з’ясувати, чи перешкоджає подальшому апеляційному провадженню місце служби військовослужбовця», — констатував суддя Медяний.  

Ініціатива про продовження розгляду, у такому випадку, має йти від представника потерпілої сторони та сторони обвинувачення – прокуратури.

Щодо резонансної справи, де водій Lexus збив 18-річну Анастасію Потапову, про яку писав і наш сайт Ухвалу Вінницького апеляційного суду щодо мобілізованого П. було скеровано до Вінницького об’єднаного міського територіального центру комплектування та соцпідтримки ЗСУ. Центр, в подальшому, має інформувати суд про місце знаходження військовослужбовця.    

«Як йдеться в Ухвалі, вказаний обвинувачений П. проходить військову службу у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону — очевидно, що у Вінниці. Тож суд може продовжити судовий розгляд, з’ясувавши реальну можливість участі обвинуваченого у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо це не зашкодить військовій службі, він навіть може прибути до суду апеляційної інстанції», — підсумував суддя-спікер.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду військову частину А0215, як правонаступника в/ч А0155, зобов’язано добровільно змінити запис 30-річної давності у трудовій книжці.

Документ від 26 липня 2023 року розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

«Це був перший запис у моїй трудовій книжці. Однак, його було зроблено із помилкою та без підпису командира військової частини, що вже виглядало дуже дивно, — розповідає вінничанка. – Коли розпочалась оцифровка трудових книжок, на цей момент звернули увагу працівники Пенсійного фонду України та попросили уточнень. Як з’ясувалось, згідно галузевих архівних довідок Міністерства оборони України, за цей місяць «праці» на ЗСУ, на мене не оформили грошового забезпечення. Більш того, місячний трудовий стаж службовця військової частини також не підтвердився».

Військова частина, що засвідчила запис у трудовій — ракетні війська. Свого часу штаб дислокувався у Вінниці біля нинішнього педуніверситету. Згодом Україною було проголошено статус держави без ядерної зброї (Будапештський меморандум про гарантії безпеки в обмін на ядерну зброю — Авт.) і військову частину розформували.

За допомогою, аби внести зміни до трудової книжки, вінничанка звернулась до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги й отримала правову підтримку.

«Оскільки спірний запис у трудовій книжці було внесено у 1995 році, на нього поширюється Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58.

Відповідно до п.2-6.-2.10. цього документу, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу… виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов’язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Якщо працедавець, зробивший неправильний або неточний запис, ліквідований, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою», — роз’яснили заявниці правники.

Чому впродовж майже 30-ти років українські військові добровільно не виправили свою помилку – залишається загадкою.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вкотре перевіривши документи заявниці, постановив – правонаступник – в/ч А0215 має виконати вимоги українського законодавства та засвідчити недійсність тих записів в/ч А0155.

Поки що – добровільно.

Редакція сайту «33 канал» відзначилась «крадіжкою» новини із сайту www.spinoza.in.ua із порушенням усіх можливих норм авторського права.

Чим зацікавила «найтиражнішу» новина «Вінницька психлікарня судиться за мільйон», опублікована 1 серпня 2023 року на сайті ГО «СПІНОЗА» — невідомо. Але факт залишається фактом: нівеляція чи незнання законів України, небажання їх вивчати та дотримуватись – схоже, норма для працівників редакції «33 каналу».

Копірайтери онлайн медіа, «втирили» чужу новину вже наступного дня після публікації інсайдером, фактично не змінюючи контент.

«Крадії інтелектуальної власності» не позначили новину гіперпосиланням на сайт «СПІНОЗИ», не зв’язались із редакцією за уточненнями на відтворення, чим порушили Закон України «Про авторське право та суміжні права».

Уважний читач взмозі порівняти текст новини з сайту громадської організації (НАТИСНУТИ ТУТ) та інформацію, розміщену на іншій платформі днем потому.

«Автор цієї новини, як власник авторського права, або, в даному випадку ГО «СПІНОЗА», мають право звернутись до редакції (порушника авторських прав) із вимогою припинити вчиняти дії, що порушують авторське право. Також можуть вимагати стягнення винагороди, передбаченої законодавством про авторське право, відшкодування моральної шкоди та збитків, завданих порушенням авторського права, включаючи стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсації», — прокоментував подію вінничанин, патентний повірений України, представник у справах інтелектуальної власності Ігор Шевченко.

Світлина – з FB-cторінки Ігоря Шевченко

«Якщо Ваші права порушуються, їх треба захищати. Ми ж, наче, в ЄС прагнемо. А там це основоположний принцип: і не важливо, щодо майна чи немайнових активів (тобто, результатів творчої діяльності)», — підсумував експерт.

Отож, до Євросоюзу нам, як у приказці, «як до неба – рачки», якщо таке рейтингове та одне із найстаріших та найвідоміших вінницьких видань відверто саботує цивілізовані закони та принципи життя європейців.

Наталія Журбенко,

журналістка,

членкиня НСЖУ

Більше мільйона гривень боргу має вінницька психлікарня за послуги охорони. Але добровільно сплачувати їх не поспішає.

Фото — із інтернетсторінки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. І. Ющенка Вінницької обласної ради»

Тому Управління поліції охорони у Вінницькій області подало позов до суду із претензією до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. І. Ющенка Вінницької обласної ради» аби стягнути 1 248 360 грн боргу.

У документах судової справи № 902/880/23 йдеться, що психлікарня має заборгованість за послуги охорони, але не поспішає за них сплачувати.

У визначений судом строк на розгляд позову сторони не з’явились, тому суддя Господарського суду Вінницької області Василь Матвійчук переніс слухання на 12 вересня поточного року.