Стресостійкістю голови Вінницького апеляційного суду Сергію Медвецького можна захоплюватись – схоже, він толерантний до того, як його оцінюють медіа.
Фото з сайту «Судово-юридична газета»
Хвалять роботу суду чи критикують – на кінцеве рішення у справах це не впливає.
Таку відповідь отримав журналіст ГО «СПІНОЗА», звертаючись до суду.
«… існування… обставин, які б свідчили про упередженість, необ’єктивність суддів при розгляді… справи відсутні», – констатував Сергій Медвецький.
Йшлося про те, що журналіст ГО «СПІНОЗА» попередив – критичні публікації на сайті про голову суду можуть опосередковано вплинути на виникнення пасивної агресії до автора статті та, як наслідок, прийняття упередженого й, відтак, негативного для журналіста рішення.
Згідно п. 5 ст. 36 Цивільного процесуального Кодексу – ці фактори можуть бути іншими обставинами, «що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді».
Натомість із обґрунтування судді С. Медвецького можна припустити, що Феміда не звертає увагу на те, що пише «четверта влада».
Добре це чи погано?
Дійсно, дотримуючись положень Закону України «Про медіа», свої правила «третя влада», себто, суддівський корпус, диктувати, що писати журналістам – не вправі. І це – добре. Закон на боці медійників та забезпечує реалізацію «права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України».
Тобто, критика «де-юре», можлива.
Але сенс критичних публікацій, якщо суддя, якого «прославили» медійники, не відреагував на статтю публічним коментарем у цьому ж медіа-ресурсі? Чи цей ігнор не є демонстрацією суддівської зверхності, бо преса – лише «четверта влада»? Чи це є умисною шкодою українським журналістам, отже – національним інтересам?
На сьогодні, в національних інтересах України, в умовах воєнного стану, що був продовжений 16 листопада 2023р. ще на 90 діб, тобто, включно до 13 лютого наступного року, медійники мають формувати позитивний імідж для України як на власній території, так і на міжнародному ринку.
В умовах фінансової нестабільності інфоресурсів – це надзавдання для журналістів.
Враховуючи, що медіа впливають на мислення, формують світогляд, змінюють ментальність, шкодити життю та здоров’ю українських журналістів – злочинно.
Втім, і правоохоронцям навести порядок у цій царині поки що важко. Як повідомили у Вінницькій обласній прокуратурі, працівники інфопростору Вінниччини вже третій рік поспіль регулярно потерпають від дій зловмисників, які перешкоджають законній професійній діяльності журналістів та здійснюють погрози або насильство щодо представників медіа. Із 2019р. зареєстровано понад 30 кримінальних проваджень.
Але силовики не оприлюднили результати успішних досудових розслідувань чи показових вироків.
Чому?
Агов, НСЖУ, журналісти ще важливі?
