Військовослужбовці і секс – інтерв’ю із андрологом, сексопатологом, заслуженим лікарем України Володимиром Івановим

Ілюстрація згенерована штучним інтелектом

У приймальні головного фахівця Вінниччини із чоловічого здоров’я та жіночої гармонії Володимира Іванова – «голі» стіни. Анатомічний макет чоловічого статевого органу у розрізі переможено сумно звисає одинокою «плямою» на світлих шпалерах. Підсвідомо хочеться змін цієї вбогої картини, яку прикрашає тільки особистість лікаря, радісно зустрічаючого журналіста. Тож щиро вдячні Володимиру Олександровичу за згоду відповісти на актуальні запитання молодих військовослужбовців, які проходять службу у Збройних Силах України.

– Мастурбація у чоловіків – норма чи погана звичка?

– В залежності від ситуації: якщо не має іншого виходу – норма. Але ж людина – соціальна одиниця, тому здорово (наголос на останньому складі – Авт.) шукати партнера із яким інтимні бажання та стосунки сумісні і у психологічних, і у відчуттєвих аспектах. Секс, як і мастурбація – не завжди призводить до емоційного та психологічного релаксу. Пік відчуттів настає лише тоді, коли між партнерами є кохання – це найкращий афродізіак.

Володимир Іванов – завідуючий відділенням андрології та сексопатології Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. Пирогова фото із сайту лікарні

– Але ж багато військовослужбовців залишили своїх дружин у безпеці і пішли за наказами командирів. Як діяти аби зберегти своє здоров’я – «шукати кохання» на стороні?

– Ця проблема не нова. Звісно, тривалий час зберігати стосунки на відстані непросто, як і дотримуватись умов тимчасового целібату. І багато тих, хто повертається, звикають до пасивного статевого життя. Одна із форм порушень сексуальних функцій у чоловіка – психогенна дисфункція: присутній страх – «получиться чи ні»? Та й дружина відвикла: щось і їй стало не подобатись, щось дратує. Зниження лібідо впливає на спонтанні, знижує адекватну ерекцію. І, аби відновити втрачені навички, вилікувати компулятивний розлад, потрібно звертатись до вузьких спеціалістів – сексологів, психологів, сексопатологів. Займатись потрібно сімейною парою, інакше проблему не вирішити. Трапляється так, що медики налаштували чоловіка на успіх, а дружина раз – і одним словом звела всі досягнення на «пів о шостій»… А проблеми будуть – часті переохолодження, запальні процеси, відсутність належного лікування за польових умов може викликати навіть безпліддя.

Фото автора

– Тут доречно поцікавитись: як впливає постійна мастурбація на порно на психічне та фізичне здоров’я чоловіка?

– Повірте як фахівцеві, не кожному це вдається. Часто трапляється, приходить чоловік здавати аналізи – спермограму і не може налаштуватись. Безперечно, постійне використання порно, як стимулятора – може спровокувати розлади. Позбутись порнозалежності непросто – вийти із кризи допомагають клінічні психологи і психіатри. Це глибинна терапія і вона може тривати декілька років.

– Де межа між патологією у сексуальних проявах і нормою?

– Врешті, про збочення все чітко прописано у кримінальному кодексі… Все інше – за взаємною згодою у парі й у тому вигляді, який прийнятний обом. Звісно, не йдеться про завдання фізичної чи психологічної шкоди. Це однозначно не є норма. І якщо щось для партнера неприйнятно – слід про це відверто сказати та шукати інші варіанти, які принесуть задоволення.

Фото автора

– Чому у деяких людей виникає потяг до групового сексу чи свінгерства?

– Причини різні: втрата цікавості до партнера, жага до експериментів, небажання продовжувати шлюбні відносини… Їм вдвох сумно, не вистачає фантазії щось вигадати й включаються компенсаторні механізми. Свінгери шукають іншу пару аби розважити себе. Чи зближує це партнерів? Ні. Швидше, відтерміновує неминучий розрив стосунків. Секс, як і будь-яка діяльність – це творчість задля коханої людини і себе: потрібно щось вигадувати, змінювати у своєму бажанні зберегти кохання і здоров’я один одного на довгі роки. Так, тривалі й продуктивні стосунки у сім’ї – це непросто, втім, можливо. Мистецтву прелюдії, збудження свого партнера не всім дано оволодіти майстерно, але потрібно навчатись, розширювати свої знання.

– Яку статеву активність чоловіка/жінки вважають нормою?

– Все індивідуально, залежить від багатьох чинників. Для декого із чоловіків й тричі на день – норма, якщо це сприймається як робота. (Посміхається – авт.). Але якщо йдеться про середньостатистичну фізіологічну норму – двічі на тиждень аби організм відновився й секс був продуктивним.

– Страх тривалих відносин, шлюбних стосунків – це сексопатологія чи ні?

– Статева культура закладається у родині: як батько й мама спілкуються між собою, як вони відповідають на ті чи інші запитання дітей. Донька чи син спостерігають ці відносини й, якщо вони позитивні, переносять їх у свої стосунки. Теми – «чайлд фрі», відносин без зобов’язань, батьків-одинаків актуальні й активно обговорюються у суспільстві. Це виклик і для сексопатологів, із яким ми працюватимемо із настанням «мирного часу».

– Які ще виклики можна спрогнозувати по завершенні «воєнного стану» в країні?

– Із досвіду, це велика кількість розлучень серед військових й утворення нових сімей, «гаремне» життя на «дві родини». За створеного дефіциту чоловіків, статистика ендокринних порушень у жінок, які не мають стосунків, збільшиться. Продуктивний секс –  один із показників якості життя й порушення у статевих стосунках знижує складові життя.    

Спілкувалась Наталія Журбенко

ДОВІДКОВО.

Володимир Олександрович Іванов – завідуючий відділенням андрології та сексопатології Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. Пирогова. Головний сексопатолог, андролог управління охорони здоров’я Вінницької області. Заслужений лікар України із 2002-го року.

Bookmark the permalink.

Comments are closed.