Чи є корупціонери у Вінницькому міському суді?

Вінницький міський суд Вінницької області не може надати інформацію про результати перевірки судді, яку ініціювало НАБУ. Працівники апарату запевняють – їм не надавали такої інформації.

Про це повідомили працівники суду у відповідь на інформаційний запит.

«Розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією щодо якої зроблено запит», – констатували у суді.

Запитувач просив поінформувати про результати перевірки НАБУ декларації судді Медяної Ю.В. Так, повідомлялось, що Нацагенство із запобігання корупції розпочало повну перевірку декларації судді Вінницького міського суду Вінницької області Юлії Валерієвни Медяної за 2022 рік. Причиною стала підозра у недостовірності відомостей про доходи та витрати судді. Перевірка мала бути завершена напочатку січня цього року. Однак, у Вінницькому міському суді запевнили, що їм інформація про результати на кінець лютого цього року не надходила.

Водночас, на сайті суду у рубриці «Очищення влади: судді» є дані про результати перевірки низки суддів – дивитись ТУТ. Щоправда, крайня новина датована ще 2016-м роком.

Правники пояснюють відсутність інформації у суду ймовірністю початку досудового розлідуванна. Але така інформація є таємницею слідства й публікується в обсязі, визначеному детиктивом або прокурором.

Чи визнають недійсними правочини, укладені популярною вінницькою адвокаткою?

Працівники слідства Вінницького райуправління поліції кажуть, що не оголошують підозри у кримінальних провадженнях через… перевантаженість. Типу просто не встигають зібрати потрібні документи вчасно. І, в окремих справах, розслідування триває вже років з п’ять.

Про таку «нездорову» тенденцію журналістам ГО «СПІНОЗА» стало відомо днями.

Потерпілі поділились – мовляв, чекають роками на відновлення своїх прав. І, якщо злочин не тяжкий, звісно, прагнуть досудової угоди про примирення із компенсацією моральної та матеріальної шкод. А от зловмисники, користуючись «лояльністю» полісменів, каяття не ймуть та «тягнуть кота за хвіст» по максимуму.

Чому так – розбирались журналісти.

Як з’ясувалось, значний суспільний інтерес є до усіх, хто «заходить» до адвокатури Вінниччини починаючи із буремного революційного 2014-го року. А «новоприбулих» до Ради адвокатів Вінницької області із видачею Свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю перевіряють на доброчесність і медіа.

Для прикладу, слідство РУП, спільно із журналістами, днями виявило факт примусового укладання юридичних угод із особою, яка отримала зазначене Свідоцтво набагато пізніше, ніж розпочала свою «захисну» діяльність.

Прокуратура розпочала кримінальне провадження, що триває вже два роки. Поки що підозри не оголошено.

Чи є підстави для висунення обвинувачення «юристці зі стажем/адвокатці» у шахрайстві, корупції чи інших злочинах – вивчають криміналісти. У справі є потерпіла, але досудової угоди про примирення особа, що ввела її в оману, поки що не уклала.

Рекомендуємо прочитати

У Вінницькому міському суді пошляків не рахують – СПІНОЗА (spinoza.in.ua)

Вінницький адвокат Б. подав до суду… сексанекдот – СПІНОЗА (spinoza.in.ua)

Готуй електроскутер взимку або чи потрібні водійські права на мініелектротранспорт?

Електроскутер потужністю понад 3 кВт? Гайда за посвідченням водія. Якщо менше – як учаснику дорожнього руху вам має бути більше 16 років, ви повинні володіти навичками водіння, мати захисне спорядження і опанувати  певні правила.

Про це інформувала прессекретар управління патрульної поліції у Вінницькій області Тетяна Фіщук.

На світлині – прессекретар управління патрульної поліції у Вінницькій області Тетяна Фіщук (фото – із архіву Т. Фіщук)

«Відповідно до розділу ІІ ПДР «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів», а саме п. 2.13 цього розділу, для керування мопедами, моторолерами та іншими двоколісними транспортними засобами з електродвигуном до 4кВт потрібна категорія А1. На двоколісні транспортні засоби з електродвигуном потужністю 4 кВт і більше потрібна категорія А», – зацитувала Т. Фіщук положення правил дорожнього руху в Україні.

Поліцейські вінницької «патрульки», за словами Т. Фіщук, не компетентні щодо підготовки та навчання водіїв електроскутерів. Їх завдання, зокрема, контролювати порядок на дорогах. Тому водії електроскутерів мають чітко дотримуватись усіх правил відповідно до категорії та типу їх «залізного коня». Інакше – штраф або судова тяганина із оскарженням.

Щодо екзаменів та контролю підготовки водіїв категорії А/А1, посадовець скеровує до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області.

«Готуй сани – улітку, а електроскутер – узимку», – стверджує народна приказка. Тож ці поради точно стануть у нагоді вінничанам, які бажають змінити громадський електротранспорт на персональний.

Скільки направлень до психологів взяли у Вінниці?

Відповідно до звернень пацієнтів,  минулоріч сімейні лікарі оформили в межах 200 направлень на консультацію до психолога. Інформацію надали адміністрації Центрів первинної медико-санітарної допомоги м. Вінниці.

Про це інформує департамент охорони здоров’я Вінницької міської ради у відповідь на запит журналіста ГО «СПІНОЗА».

«Крім того, сімейними лікарями ЦМСД міста протягом 2023 року надавались послуги відповідно до програми медичних гарантій за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги», однією з послуг якого є надання пацієнту/пацієнтці першої психологічної допомоги», – повідомили працівники департаменту.

Кількість пацієнтів, що отримали такі послуги – також в межах двохсот осіб.

Працівники департаменту запевняють, що опікуються, в межах компетенції, ментальним здоров’ям населення міста. Відкриті і до міжнародної співпраці, інформуючи про послуги з підтримки ментального здоров’я від міжнародної місії «Лікарі без кордонів», яка розмістилась у Вінниці.

Не забувають чиновники і про промоцію комунального закладу «Вінницький міський центр соціальних служб», де працюють штатні психологи.

Також департаментом до профільного міністерства та міністерства освіти подаються пропозиції щодо покращення освітнього рівня фахівців з реабілітації, які мають медичну освіту.

«Надані пропозиції до МОЗ та Міносвіти опрацювати питання… підвищення кваліфікації… фахівців з реабілітації з медичною освітою, зокрема, лікарів-психологів», – підсумовують у департаменті.

Як повідомляв наш сайт, у одному із медзакладів, розташованому у місті Вінниця, зафіксовано факт медделікту.

 

 

 

У вінницькій психлікарні «відхрещуються» від медделіктів

Адміністрація Вінницької обласної психіатричної лікарні ім. Ющенко заперечує побиття пацієнтів та встановлення помилкових діагнозів. Натомість журналісти інформували про факти застосування каральної психіатрії у вінницькому закладі, що утримує монополію вже 130 років.

Про це заявляли і визнані міжнародною спільнотою авторитети української психіатрії і «жертви» медичних деліктів (помилок – Авт.).

Про один із таких фактів редакції ГО «СПІНОЗА» повідомила вінничанка Ірина (ім’я змінено на прохання потерпілої – Авт.).

Не допомогли, а покарали

«Звернулась за психіатричною допомогою до лікарні у зв’язку із домашнім насильством з боку чоловіка: двічі жорстоко побив, чинив фінансовий та психологічний булінг. Але, замість терапевтичної допомоги, медики, отримавши всю інформацію про домашній конфлікт… побили мене! Із рідними контакти заборонили на тривалий час аби приховати наслідки фізичного насильства. Що я могла вдіяти за щоденних тортур в умовах закритого закладу та «конячих доз» психотропів?!? Скаржитись, фактично, нікому – чоловік мав зв’язки у правоохоронних органах. А «лікарі» залякали й примусили визнати хворою себе. Те, що чоловік психопат – байдуже, йому психіатрична допомога не потрібна (сарказм – Авт.). Ще місяць мене «прокачували» антидепресантами й потім відпустили. В подальшому ні індивідуального плану реабілітації, ні професійної терапевтичної чи психологічної підтримки, як того вимагає законодавство, не забезпечили», – розповіла свою історію Ірина.

Редакція скерувала запит з приводу інциденту до КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».

«Честь» халата

«Лікування було призначено комісійно… відповідно до стандартів надання психіатричної допомоги. Корекція лікування проводилась вищевказаними лікарями (ПІБ трьох осіб – Авт.)», – коротко відповіла представниця керівництва КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» Оксана Байло.

Відповідні заяви про цю «лікарську таємницю» скеровані до правоохоронних органів.

Чому лікарі не хочуть визнавати свої помилки?

«Визнавати, що помилився, всім непросто, – коментує Валентин (ім’я змінено на прохання джерела інформації – Авт.), невролог із 30-ти річним стажем. – На мій погляд, лікарі приховують свої помилки з декількох причин: страху втратити ліцензію на практику, репутаційні втрати і, звісно, превалюючим є страх значних матеріальних витрат на відшкодування шкоди пацієнтові».

Медичні помилки у психіатрії мають серйозні наслідки для пацієнтів: фізичні травми, розвиток нових психічних розладів, збільшення тривалості лікування і інвалідність. Все це бюджетним тягарем «лягає на плечі» платників податків. Помилки при діагностуванні, неправильні призначення лікування, недостатня увага до пацієнта – ця медстатистика психіатрії не оприлюднюється, хоча, подібна інформація має бути публічною. Водночас, на психіатрію в Україні передбачено чималий кошторис. Так, за даними сайту «NV» за 2023 рік понад 800 медзакладів погодилися надавати послуги за договором із НСЗУ. Послуги психологічної допомоги за рік отримали понад 85 тисяч людей. За надані послуги НСЗУ оплатила медзакладам 12,8 мільйона гривень.

P.S. Стаття 80 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” встановлює три види відповідальності особи, яка вчинила порушення законодавства про охорону здоров’я: цивільну, адміністративну та кримінальну. Лікар несе повну відповідальність за свої рішення та дії щодо життя і здоров’я пацієнтів. Протоколи лікування при цьому мають умовний характер, адже програма лікування завжди корегується індивідуально. Лікар зобов’язаний використовувати найбільш ефективні і новітні досягнення медичної науки в порядку, встановленому законодавством

Згідно зі статтею 140 Кримінального кодексу України, медичний працівник, який свідомо вчинив дії, які призвели до смерті потерпілого або іншого тяжкого наслідку, несе кримінальну відповідальністьКрім того, медичний працівник може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за порушення правил медичної практики, що призвело до тяжких наслідків.

ДОВІДКОВО. Вінницька обласна психоневрологічна лікарня була заснована у 1893 роціМинулоріч лікарні виповнилося130 років.

Слідчий ДБР неправомірно перекладає тягар розслідування злочину на… журналіста

Слідчий ДБР зловживає… журналістом?

Минає рік, як слідчий Теруправління Державного бюро розслідувань у місті Хмельницькому із дислокацією у Вінниці – Олександр Ч. безрезультатно розслідує кримінальне провадження, де у підробці адмінштрафів фігурують вінницькі полісмени. Уникаючи прямого конфлікту із «силовиками», ДБР-івець перекладає тягар розслідування на потерпілого – журналіста.

Про це стало відомо із особистих інфоджерел ГО «СПІНОЗА».

«Вже рік, як слідчому ДБР прокуратура доручила проведення розслідування, а підозрюваних не визначено. Потерпілий – є. Отже, нанесена полісменами моральна та матеріальна шкоди – встановлений факт. Але… Чомусь інтерес до розслідування слідчий Олександр Ч. поступово втратив. І переклав тягар доведення вини полісменів на мене, вимагаючи доказів, які я, в силу свого статусу журналіста, надати йому не можу», – констатує потерпілий Ж.

Медіа-працівник дивує лояльності ДБР-івця до полісменів, які знехтували Законами України. Потерпілий вважає, що Олександр Ч., як посадова особа, зловживає своїм службовим становищем і, як у давні часі – «кришує» і «рішає».

«Якщо слідчі ДБР так себе поводять із українськими журналістами, потерпілими від дій зловмисників, не хочу навіть припускати, як страждають пересічні люди, не наділені захисним медійним статусом», – розмірковує Ж.

Звісно, що журналіст і його колеги розпочали цікавитись зв’язками, статками та особливостями життя і побуту посадовця, а також його різким збагаченням у Вінниці. (От де медом для окремих «панаєхавших» помащено! – Авт.).

Природньо, що попереду – гучні скандали, внутрішні розслідування та «зіркова» кар’єра у теле- та інтернет-новинах окремих посадовців ДБР.

P.S. Як вдалось дізнатись, згадані полісмени-зловмисники за рік «розслідування від ДБР» так і не отримали статус підозрюваних. А, як відомо, не має оголошеної підозри – розслідування триває.

Читайте також:

Інтерв’ю із очільником Спілки письменників Вінниччини Вадимом Вітковським: “Виправляючи помилки минулого – ми еволюціонуємо”

Хто відповість за три роки знущань над журналістами на Вінниччині?

 

 

Голова Вінницького апеляційного суду байдужий до медіа?

Стресостійкістю голови Вінницького апеляційного суду Сергію Медвецького можна захоплюватись – схоже, він толерантний до того, як його оцінюють медіа.

Фото з сайту «Судово-юридична газета»

Хвалять роботу суду чи критикують – на кінцеве рішення у справах це не впливає.

Таку відповідь отримав журналіст ГО «СПІНОЗА», звертаючись до суду.

«… існування… обставин, які б свідчили про упередженість, необ’єктивність суддів при розгляді… справи відсутні», – констатував Сергій Медвецький.

Йшлося про те, що журналіст ГО «СПІНОЗА» попередив – критичні публікації на сайті про голову суду можуть опосередковано вплинути на виникнення пасивної агресії до автора статті та, як наслідок, прийняття упередженого й, відтак, негативного для журналіста рішення.

Згідно п. 5 ст. 36 Цивільного процесуального Кодексу – ці фактори можуть бути іншими обставинами, «що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді».

Натомість із обґрунтування судді С. Медвецького можна припустити, що Феміда не звертає увагу на те, що пише «четверта влада».

Добре це чи погано?

Дійсно, дотримуючись положень Закону України «Про медіа», свої правила «третя влада», себто, суддівський корпус, диктувати, що писати журналістам – не вправі. І це – добре. Закон на боці медійників та забезпечує реалізацію «права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України».

Тобто, критика «де-юре», можлива.

Але сенс критичних публікацій, якщо суддя, якого «прославили» медійники, не відреагував на статтю публічним коментарем у цьому ж медіа-ресурсі? Чи цей ігнор не є демонстрацією суддівської зверхності, бо преса – лише «четверта влада»? Чи це є умисною шкодою українським журналістам, отже – національним інтересам?

На сьогодні, в національних інтересах України, в умовах воєнного стану, що був продовжений 16 листопада 2023р. ще на 90 діб, тобто, включно до 13 лютого наступного року, медійники мають формувати позитивний імідж для України як на власній території, так і на міжнародному ринку.

В умовах фінансової нестабільності інфоресурсів – це надзавдання для журналістів.  

Враховуючи, що медіа впливають на мислення, формують світогляд, змінюють ментальність, шкодити життю та здоров’ю українських журналістів – злочинно.  

Втім, і правоохоронцям навести порядок у цій царині поки що важко. Як повідомили у Вінницькій обласній прокуратурі, працівники інфопростору Вінниччини вже третій рік поспіль регулярно потерпають від дій зловмисників, які перешкоджають законній професійній діяльності журналістів та здійснюють погрози або насильство щодо представників медіа. Із 2019р. зареєстровано понад 30 кримінальних проваджень.

Але силовики не оприлюднили результати успішних досудових розслідувань чи показових вироків.  

Чому?

Агов, НСЖУ, журналісти ще важливі?  

Комаровський із Вінницької окружної прокуратури пропонує очікування на лаві

Аби у день прийому потрапити до керівника Вінницької окружної прокуратури Євгена Комаровського, слід чекати на лаві у маленькому й тісному фойе приміщення. 

Фото лави, де відвідувачі мають очікувати на прокурора

Минулого вівторка, 21 листопада 2023р., тут утворилась черга, яку спостерігав і журналіст ГО «СПІНОЗА».

Тож у Є.В. Комаровського журналіст спробувала з’ясувати, якими нормативно-правовими документами регламентовано порядок проведення прийому і як його дотримуються працівники прокуратури.

Фото під час прийому у керівника Вінницької окружної прокуратури Євгена Вікторовича Комаровського

Відповідь, що надійшла у грудні, не містила інформації про покращення в роботі навіть у майбутньому.  

«…у приміщенні окружної прокуратури, з метою забезпечення належних умов для відвідувачів, облаштовано місце для очікування», – йдеться у відповіді Вінницької окружної прокуратури.

«Чекайте – на цій лаві», – Вінницька окружна прокуратура. Фото стажера ГО «СПІНОЗА» Дениса Дажука

До відома, ширина коридору, де «мурижать» відвідувачів – біля метра, довжина – близько трьох. І для одночасного перебування тут хоча б трьох осіб –фойе не пристосовано: не дотримуються норми соціальної дистанції, а підвищена балакучість окремих візитерів не сприяє конфіденційності.

 

Підлітки та пенсіонери змагались у мистецтві дискусій у французькому ресторані у Вінниці

У понеділок, 20 листопада, у Вінниці відбувся другий обласний Форум волонтерів під егідою громадської організації «ЦЕНТР СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ РОДИННОЇ АКТИВНОСТІ „ЛЕГКО.СПЕЙС“». На заході зустрілись більше ста волонтерів, які представляли громадські об’єднання Вінниччини.

Захід відвідав і волонтер ГО «СПІНОЗА».

«Форум провели за підтримки ООН та інших міжнародних організацій. Ми, волонтери, обговорювали та дискутували на важливі теми сьогодення. Однією із них стала українізація. Обговорювали, як сприяти поширенню української мови в суспільстві та побуті, як показати людям переваги спілкування державною мовою. Також топ-темою була інтеграція внутрішньо переміщених осіб на новому місці. Я знаю людей, які були вимушені покинути свої домівки та не можуть знайти коло друзів і спілкування. Міркували над тим, як сприяти їх адаптації», – розповів Денис Дажук.

За словами волонтера, вікових бар’єрів організатори не ставили: запрошували від підлітків до пенсіонерів. Захід розподілили на три блоки. У кожному обговорювалась своя тема: воєнний стан, громадська активність, міграційні процеси тощо.

Різний вік, досвід, інформація дозволили вибудувати ефективну комунікацію і представити ці напрацювання на загал.

«В цілому захід був цікавий, адже я познайомився з великою кількістю людей, дізнався багато цікавої інформації та гарно провів час», – підсумовує Денис.

Стажер ГО «СПІНОЗА» Денис Дажук 

 

На світлині: голова Правління ГО “СПІНОЗА” Наталія Журбенко і стажер організації Денис Дажук

Програма ментального здоров’я українців від Президентки – фікція чи реальність?

До сімейного лікаря скеровує Національна служба здоров’я України людей, які відчувають погіршення ментального здоров’я. Але чому заклади первинної медико-санітарної допомоги економлять на посадах штатних психологів?

Інформацію про психологічні послуги від сімейних лікарів оприлюднено на сайті НСЗУ.

Як запевняють у НСЗУ, сімейний лікар може «помітити симптоми та провести скринінг на депресію. І після результатів скринінгу сімейний лікар скерує пацієнта до відповідного фахівця – психіатра чи психотерапевта».

Йдеться про стани, які клієнт/пацієнт не може подолати самостійно або за допомогою підтримуючого оточення й потребує медикаментозного лікування.

У НСЗУ гарантують безоплатність цих послуг в рамках Програми медичних гарантій НСЗУ за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Також у межах цього пакета сімейні лікарі надають психологічну підтримку членам родини, які доглядають за пацієнтом.

В разі, якщо медикаментозної підтримки людина не потребує, є можливість скористатись послугами психолога.

Так, за номером контакт-центру НСЗУ 16-77 можна уточнити наявність та розташування медичних закладів в регіоні проживання, які надають послуги психолога. Або самостійно скористатись онлайн мапою на сайті НСЗУ.

Наприклад, у місті Вінниці – 16 медичних закладів, які уклали із НСЗУ договір за пакетом «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація в амбулаторних умовах». Однак, жоден із 5-ти комунальних підприємств – Центрів первинної медико-санітарної допомоги до цього переліку не входить.

Тобто, штатних посад психологів там не має.

Довідково. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) була створена в 2018 році.